27 липня 2023 року набуває чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». До його виконання вже готуються на звільненій правобережній частині Херсонщині: визначені вулиці, які підлягають перейменуванню в Херсонській і Бериславській міських територіальних громадах. Закон забороняє пропаганду російської імперської політики, символіку російської імперської політики у публічному просторі (крім прописаних винятків) та присвоєння назв, які «глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики та сучасної РФ як держави-агресора», географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.

За цим Законом у Новій Каховці треба перейменувати 12 вулиць. Деякі з них мали були перейменовані згідно із Законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки”, прийнятим ще в квітні 2015 року.

Що це за вулиці, розповідаємо за цим переліком, який може бути неповним.

1.Вулиця Миколи Букіна. Спочатку ця вулиця мала назву Високовольтної, на честь сусідніх ЛЕП. Як свідчить офіційна совєтська історіографія, у 1971 році група піонерів з Новокаховської школи №1 запропонували назвати одну з вулиць на честь Ніколая Фроловіча Букіна. Для перейменування й обрали вулицю Високовольтну.

Ніколай Букін у часи Другої світової війни. Фото: Википедия

Ніколай Букін має доволі опосередковане відношення до Нової Каховки. Він народився, виріс і помер у Росії, є уродженцем міста Курськ. Перейменувати на його честь вулицю в українській Новій Каховці вирішили з кількох причин – перш за все, Ніколай Букін був «сином полка» під час Другої світової війни і першобудівником цього міста на початку 1950-х років. Тоді Букін мешкав на нинішній вулиці Героїв України.

Перейменування вулиці на честь Ніколая Букіна на початку 1970-х років носило відверто пропагандистський характер і мало прославляти совєтську ідеологічну версію Другої світової війни під назвою «вєлікая отєчєствєнная война».

Вулиця, названа на честь росіянина і героя російської пропаганди навряд чи доречна в Україні. Тим більше, що багато людей, які мали безпосереднє відношення до історії Нової Каховки без нальоту совєтської ідеології досі ніяк не представлені в топоніміці міста. Приміром, Григорій Довженко, автор численних кам’яних вишиванок, які стали одними з головних символів Нової Каховки.

2.Вулиця Ґорького – названа на честь Максіма Ґорького (справжнє ім’я – Алєксєй Пєшков), російського письменника, совєтського пропагандиста і діяча більшовицької окупаційної влади, члена РСДРП.

Один із численних пам’ятників Максіму Ґорькому в Україні. Фото: соцмережі

3. Вулиця Ентузіастів. Вперше на території Совєтського Союзу назва вулиці Ентузіастів з’явилася з подачі тодішнього народного комісара освіти РСФСР Анатолія Луначарского. За його ініціативою у 1919 році з’явилось перше шосе Ентузіастів у Москві – на честь більшовицьких «революціонерів, які пожертвували своєю свободою, але не відмовилися від тих ідеалів, в які вони вірили».  

Відтоді на лише по всій Росії, а й в окупованих нею країнах, зокрема, Україні з’явилися вулиці Ентузіастам. Ентузіасти були також глорифіковані Ісаком (Іцхаком-Бером) Дунаєвскім у совєтському пропагандистському «Марші ентузіастів» у сталінські часи.

У виконанні російської акторки Любові Орлової “Марш ентузіастів” уперше пролунав у пропагандистському совєтському фільмі “Світлий путь” 1940 року.

4. Вулиця Зорге – названа на честь співробітника апарату Комінтерну (підконтрольної Кремлю міжнародної організації комуністичних партій) у 1925-1929 роках, потрійного агента-шпигуна, який працював на німецьку, китайську та совєтську розвідки. Він не має жодного відношення до Нової Каховки. Ця вулиця мала бути перейменована за декомунізаційним законодавством ще в 2015-2016 роках.

Пам’ятник Ріхарду Зорге в Москві. Фото: соцмережі

5. Вулиця Маяковського – на честь російського письменника і поета Владіміра Маяковского, одного з пропагандистів совєтського окупаційного режиму. До України він ставився по-різному: то виступав нібито з великою симпатією до України і української мови, то зневажливо називав українців хохламі і робив заяви в дусі великодержавного російського шовінізму.

Владімір Маяковскій у Німеччині, 1923 рік. Фото: соцмережі

6. Вулиця Мічуріна – на честь російського біолога і селекціонера Івана Владіміровіча Мічуріна.

7. Вулиця Некрасова – на честь російського поета і письменника Ніколая Алєксєєвіча Нєкрасова.

Пам’ятник Ніколаю Нєкрасову в російському місті Ярославль. Фото: Википедия

8. Вулиця Першотравнева – названа на честь російсько-совєтського свята 1 травня, який спочатку мав назву “Дєнь інтернаціоналу”, а потім “Дєнь міжнародної солідарності трудящих”, що переважно святкувався в країнах, які контролювали Росія або Китай. До прикладу, в Японії день вдячності праці відзначають 23 листопада.

Перше травня 1968 року, Львів. Фото: Музей історії Львова.

9. Вулиця Плеханова – названа на честь Ґєоргія Валєнтіновіча Плєханова, російського ідеолога і пропагандисту марксизму, узагальненої псевдонауки, яка вивчала погляди німецьких мислителів Карла Маркса і Фрідріха Енгельса.

Ми не знайшли даних щодо перейменування цієї вулиці після 2015 року.

Совєтська поштова марка на честь Плєханова 1957 року. Фото: Википедия

10. Вулиця  Пушкіна – на честь російського письменника, поета і ідола російських окупантів, Алєксандра Пушкіна.

Барельєф з зображенням Алєксандра Пушкіна в смт Велика Лепетиха Каховського району Херсонської області. Фото: Олег Батурін

11. Вулиця Світлова – названа на честь Михайла Свєтлова (Світлова), совєтського поета, відомого своєю творчістю, що оспівувала совєтських окупантів в Україні. Він автор відомої пропагандистської російської «Пісні про Каховку» 1932 року.

Іосіф Кобзон виконує “Пісню про Каховку”, 1967 рік. Скріншот відео

12. Вулиця Толбухіна – на честь російського воєначальника Фьодора Толбухіна. На боці більшовиків він служив і воював з 1918 року. У 1921 році він брав участь у придушенні Кронштадтського повстання, а потім у військових діях проти Фінляндії.

Під час Другої світової війни він командував військами південного 3-го і 4-го російських Українських фронтів, які брали участь в незаконній окупації України, Молдови, Румунії, Болгарії, тодішньої Югославії, Угорщини і Австрії під надуманим нібито звільненням від «фашистських загарбників». Як відомо, та ж Болгарія під час Другої світової війни взагалі не була в німецькій окупації.

Фьодор Толбухін, 1947 рік. Фото: Википедия

Нагадаємо, що в тимчасово окупованій Каховці перейменуванню підлягає біля 50 вулиць і провулків. Більше про це, а також детальніше про порядок перейменування вулиць за деколонізаційним законодавством ви можете прочитати за посиланням.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я