27 липня 2023 року набуває чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». До його виконання вже готуються на звільненій правобережній частині Херсонщині: визначені вулиці, які підлягають перейменуванню в Херсонській і Бериславській міських територіальних громадах. Закон забороняє пропаганду російської імперської політики, символіку російської імперської політики у публічному просторі (крім прописаних винятків) та присвоєння назв, які «глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики та сучасної РФ як держави-агресора», географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.
Нещодавно експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики України з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначила десять найбільш поширених «російських» урбанонімів, які рекомендуються до перейменування у першу чергу. Всі ці десять топонімів присутні на сучасній мапі міста Каховка.
Вперше назва Каховка згадується в 1791 році – совєцька історіографія саме цю дату вважала роком заснування міста. Хоча до 1791 року поблизу Каховки існувала фортеця Іслам-Кермен, всередині якої свого часу було 80 кримськотатарських будинків і мечеть Шагін-Гірей-Джамі. Попри це, саме належну до Російської імперії частину історії Каховки і міфологізовану росіянами історію совєцької окупації і анексії регіону після російського перевороту в жовтні 1917 року, помилково завжди вважали основною в місті і всіляко її героїзували.
В лютому 2016 року в рамках декомунізаційного законодавства в Каховці перейменували 42 вулиці. Однак тодішня влада міста і Херсонської області побоялася в повній мірі виконати вимоги Закону і перейменувати всі совєцько-комуністичні окупаційні топоніми.
Каховка досі перебуває в російській окупації, однак мешканцям міста вже варто думати над тим, якими будуть нові назви їхніх вулиць. Ми зібрали всі топоніми сучасної Каховки, які підлягають перейменуванню в рамках дерусифікації і окремо зазначили спірні, на даний момент, топоніми. Цим матеріалом ми пропонуємо розпочати дискусію щодо того, якими мають бути нові назви сучасної вільної Каховки.
Список 46 вулиць і провулків у м. Каховка Херсонської області, що підлягають перейменуванню:
- Вулиця 8-го Березня – названа на честь совєцької окупаційної версії Міжнародного дня боротьби за права жінок, котрий відзначається 8 березня і перетворився на свято переважно в країнах, на які мали вплив Росія (Совєцький Союз) або Китай.
- Вулиця 417-ої Стрілкової дивізії – названа на честь російської «417-й стрелковой Сивашской Краснознамённой, ордена Суворова дивизии», що згодом була неодноразово передислокована і зрештою розформована. Зараз нащадки військових цієї дивізії з РФ воюють в Україні проти українського народу.
3. Вулиця Белінського – названа на честь Віссаріона Ґріґорьєвіча Бєлінскоґо, російського літературного критика, публіциста, який жив у першій половині ХІХ століття і не мав жодного відношення ані до Каховки, ані до Херсонської області, ані до України крім того, що подорожував Україною і як театральний критик писав рецензії на п’єси тодішніх українських драматургів.
4. Вулиця Гагаріна – названа на честь Юрія Алєксєєвича Ґаґаріна, російського льотчика-космонавта, який не мав відношення до України.
5. Вулиця Герцена – на честь Алєксандра Івановіча Ґєрцєна, російського письменника і літературного критика. Він був одним із небагатьох представників російських інтелектуалів, хто прихильно ставився до ідеї української державної незалежності. Проте це є недостатньою заслугою для того, щоб його іменем називали вулицю українського міста, враховуючи величезну кількість прихильників України в Польщі, Естонії, Литві та багатьох інших країнах, ім’я яких узагалі ніяк не увічнені в топонімах Каховки.
6. Вулиця Ґорького – названа на честь Максіма Ґорького (справжнє ім’я – Алєксєй Пєшков), російського письменника і діяча більшовицької окупаційної влади, члена РСДРП.
7. Провулок Ґорького.
8. Вулиця Декабристів – названа на честь російських дворян, які прагнули встановити в Російській імперії конституційний лад. Декабристський рух на початку ХІХ століття був поширений і в Україні, на території нинішніх Полтавської, Вінницької, Київської, Черкаської і Житомирської областей. Відповідно, відношення до Каховки вони мають дуже опосередковане.
9. Вулиця Дунаєвського – на честь російського композитора українсько-єврейського походження Іцхака-Бер бен Бецалеля-Йосефа Дунаєвского, депутата Верховної Ради РРФСР 1-го скликання. Вулиця в Каховці названа на його честь завдяки створеної ним музики до відомої пропагандистської російської “Пісні про Каховку” на вірш Міхаїла Свєтлова 1932 року.
10. Вулиця Ентузіастів – названа на честь ентузіастів, глорифікованих Ісаком (Іцхаком-Бером) Дунаєвскім у радянському пропагандистському «Марші ентузіастів».
11. Вулиця Жовтнева – названа на честь російського Жовтневого перевороту 1917 року, що мала бути перейменована відповідно до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” від 9 квітня 2015 року. Не була перейменована через страх тодішнього міського голови Каховки Андрія Дяченка і тодішнього керівництва Херсонської облдержадміністрації перед прибічниками совєцького окупаційного режиму в Каховці, які виступали проти перейменування вулиці.
12. Вулиця З. Космодем’янської – на честь російсько-совєцької комсомолки-диверсантки Зої Космодємьянскої, яка страждала на психічне захворювання і перетворилася на один із ідолів російської пропаганди в роки Другої світової війни. Не мала жодного відношення до Каховки і до України.
13. Провулок З.Космодем’янської.
14. Вулиця Земнухова – названа на честь Івана Зємнухова, літературного героя пропагандистського російсько-совєцького роману «Молода гвардія» Алєксандра Фадєєва.
15. Вулиця Золіна – на честь Івана Лєонтьєвіча Золіна, російського старшого лейтенанта Рабочє-Крєстьянской армії, який народився в 1907 році в селі Ключі Пермського краю, був секретарем комсомольської ячійки колгоспу в Росії. Загинув під Бериславом у роки Другої світової війни. На його честь встановлений пам’ятник у Бериславі.
16. Вулиця Комарова – на честь російського космонавта Владіміра Комарова. Не мав відношення до Каховки і взагалі до України.
17. Вулиця Кутузова – на честь російського військового, генерала, князя Міхаїла Ілларіоновіча Ґолєніщєва-Кутузова.
18. Вулиця Лермонтова – на честь російського письменника, військового, учасника жорстокої колонізації народів Північного Кавказу Міхаїла Юрьєвіча Лєрмонтова.
19. Вулиця Матросова – на честь російського військового Алєксандра Матвєєвіча Матросова. За офіційною версією російської пропаганди, закрив грудьми амбразуру німецького дзоту на території сучасної Псковскої області РФ.
20. Вулиця Маяковського – на честь російського письменника і поета Владіміра Маяковского, одного з пропагандистів совєцького окупаційного режиму. До України він ставився по-різному: то виступав нібито з великою симпатією до України і української мови, то зневажливо називав українців хохламі і робив заяви в дусі великодержавного російського шовінізму.
21. Вулиця Мічуріна – на честь російського біолога і селекціонера Івана Владіміровіча Мічуріна.
22. Вулиця Некрасова – на честь російського поета і письменника Ніколая Алєксєєвіча Нєкрасова.
23. Вулиця О.Кошового – на честь Олєга Кошєвого, літературного героя російсько-совєцького пропагандистського твору «Молода гвардія» Алєксандра Фадєєва.
24. Вулиця О.Невського – названа на честь російського полководця і святого. Канонізований московською церквою. Образ Нєвского часто використовувався і використовується російською владою з пропагандистською метою ще з часів Пєтра І.
25. Вулиця Осипенко – на честь російської льотчиці Пєлагєї Гов’яз (Дудник, а пізніше Осипенко), більш відомої в радянській міфології як Поліна Осипенко, уродженки Запорізької області.
26. Вулиця Островського – на честь російського військового, автора пропагандистських совєцьких творів Ніколая Алєксєєвіча Островского.
27. Вулиця Партизанська – вулиця, яка з’явилася в місті до Другої світової війни і названа на честь «червоних партизан», представників російської окупаційної влади в Україні в 1918-1921 рр., часів тодішньої російсько-української війни. За висновками Українського інституту національної пам’яті підпадає під дію Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” від 9 квітня 2015 року.
28. Вулиця Перекопська – разом із однойменними провулками підпадають під декомунізаційне законодавство, не перейменовані в 2016 році тодішньою владою Каховки і Херсонщини, назви присвячені глорифікації окупантів часів російсько-української війни 1918-1921 рр.
29. Провулок Перекопський І.
30. Провулок Перекопський ІІ.
31. Провулок Перекопський ІІІ.
32. Вулиця Першотравнева – названа на честь російсько-совєцького свята 1 травня, який спочатку мав назву “Дєнь інтернаціоналу”, а потім “Дєнь міжнародної солідарності трудящих”, що переважно святкувався в країнах, які контролювали Росія або Китай. До прикладу, в Японії день вдячності праці відзначають 23 листопада.
33. Вулиця Пролетарська – названа на честь однієї з ключових категорій соціології так званого “марксизму” та ідеології і пропаганди російсько-совєцької окупаційної влади в Україні.
34. Вулиця Пушкіна – на честь російського письменника, поета і ідола російських окупантів, Алєксандра Пушкіна.
35. Вулиця Радіщева – на честь російського державного діяча Алєксандра Радіщєва.
36. Вулиця Рилєєва – на честь російського поета Кіндрата Рилєєва.
37. Вулиця Серова – на честь російського живописця Валєнтіна Сєрова.
38. Вулиця Суворова – на честь Алєксандра Суворова, російського графа, князя, полководця і ідола російської пропаганди, якого планує канонізувати Російська православна церква.
39. Вулиця Тюленіна – на честь Сєргєя Тюлєніна, літературного героя російсько-совєцького пропагандистського твору «Молода гвардія» Алєксандра Фадєєва.
40. Вулиця Тургенєва – на честь російського письменника Івана Тургєнєва, який зневажливо зображав Україну, українську мову, культуру та українців у своїй творчості.
41. Вулиця У. Громової – на честь Ульяни Громової, літературної героїні російсько-совєцького пропагандистського твору «Молода гвардія» Алєксандра Фадєєва. В лютому 2016 року мешканці Каховки виступали проти перейменування цієї вулиці і опублікували своє звернення в газеті “Каховська зоря”. Текст цього звернення згодом “екранізували” в гротескній манері місцеві активісти. Зараз ця вулиця підпадає під вимоги дерусифікаційного законодавства.
42. Вулиця Чайковського – на честь російського композитора і диригента Пєтра Чайковского. Попри частково українське походження і досить значну частину життя, проведеного в Україні, сам композитор не вважав себе українцем, уникав української мови та використовував щодо українців зневажливе слово хохол. “Я реаліст і корінна російська людина” — писав композитор у листі Владіміру Погожєву у 1891 році.
43. Вулиця Чернишевського – на честь російського критика Ніколая Чєрнишєвского.
44. Вулиця Чкалова – на честь Валєрія Чкалова, російського льотчика випробувальника, міфологізованого російською пропагандою.
45. Вулиця Шмідта – на честь Шмідта Петра Петровича — військового-моряка українського походження (народився в м. Одеса Херсонської губернії Російської імперії), одного з керівників Севастопольського збройного повстання 1905 року, міфологізованого російською і совєцькою окупаційною владою.
46. Вулиця Шостаковича – на честь російського композитора Дмітрія Дмітрієвіча Шостаковіча.
Проте є ще назви вулиць щодо яких наразі через окупацію нема повних відомостей або ж які є дискусійними. Всі вони потребують уточнення і вирішення питання щодо їхнього перейменування.
Список дискусійних вулиць у м. Каховка Херсонської області щодо перейменування:
- Вулиця Велика Куликовська – історична назва центральної вулиці, повернута в 2016 році. Російський полковник Дмітрій Куліковскій вважається засновником Каховки, тож з цієї точки зору назва вулиці підпадає під Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
2. Вулиця Гоголя – названа на честь Миколи Гоголя, російського письменника українського походження. Існує дискусія про приналежність Гоголя до російської чи української літератури. Деякі науковці, такі як Юрій Барабаш, визначають більш широку причетність митця до української культури. Його приналежність до російської літератури визначається власне російською мовою творів.
3. Провулок Гоголя.
4. Вулиця Осипових.
5. Вулиця Осетрова. Опитані нами мешканці Каховки не змогли вказати, на честь якого саме Осетрова названа ця вулиця, якщо мова йде, звісно, взагалі про людину. Вікіпедія називає кілька відомих Осетрових: російського співробітника НКВС Ніколая Осєтрова, російсько-совєцького партійного діяча Тімофєя Осєтрова і російського письменника Євгєнія Осєтрова. “Якщо ми не пам’ятаємо, хто такий цей Осєтров – однозначно цю вулицю треба перейменовувати”, – таку думку висловили опитані нами каховчани і місцеві історики. Відомо також про бої в часи Другої світової війни в так званому “Осетровському плацдармі” на території Воронезької області РФ.
Можливо, ви зможете підказати нам історію назви цієї вулиці?
6. Вулиця Космонавтів – названа в совєцький час міфологізації космонавтів. “Виокремлювати людей професій, які не мають жодного відношення до Каховки і забувати про інших – приміром, пивоварів, картографів або океанологів – неправильно. Подібні вулиці треба прибирати”, – сказав Європростору один із мешканців Каховки. Те саме можна віднести до вулиць Геологів, Гірників і Нафтовиків у Каховці, що зараз виглядає таким же оксюмороном як і ймовірна вулиця Океанологам або Антарктична. Хоча, не виключено, що колись подібні назви можуть бути виправданими в топоніміці міста.
6. Вулиця Трудова – назва з часів російсько-совєцької окупації України.
7. Вулиця Панкеєвська – названа в 2016 році на честь Панкеєвих, відомих меценатів, землевласників Російської імперії, які проживали в Каховці. Константін Панкєєв був державним діячем Російської імперії і водночас батьком найвідомішого, як вважається, пацієнта Зигмунда Фройда – Сєргєя Панкеєєва.
Як бути з назвами Панкеєвська, Велика Куликовська ми запитали у керівництва Українського інституту національної пам’яті.
“Закон набуває чинності 27 липня 2023 року. Інститут як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері відновлення та збереження національної пам’яті Українського народу, відповідно до п. 2 ст. 6 Закону, до набрання чинності цим Законом має утворити експертну комісію для надання фахових висновків з питань реалізації норм цього Закону, зокрема щодо належності. Таким чином, порушені у Вашому запиті на отримання публічної інформації питання має розглянути експертна комісія, яка надасть фаховий висновок щодо необхідності перейменування топонімів у м. Каховка”, – відповіли нам на наш інформаційний запит в УІНП.
Звісно, багато хто може вважати передчасним питання перейменування вулиць до звільнення міста і всіх тимчасово окупованих територій України. Однак цією публікацією ми хочемо відкрити дискусію, яка є давно назрілою. Тим більше, що вже в липні новий Закон вже набуде чинності. В потрібний же момент часу на визначення одразу кількох десятків нових назв вулиць міста може просто не бути.
Наступні публікації будуть присвячені назвам вулиць у Новій Каховці, а також назвам населених пунктів Херсонської області, які підлягають перейменуванню відповідно до дерусифікаційного/деколонізаційного законодавства.
