“Окупаційна адміністрація краде тварин з херсонського заповідника «Асканія-Нова» та перевозить їх до краснодарського “Сафарі-парк”. Така інформація, поширена 6 листопада Центром національного спротиву не відповідає дійсності.
Про це нам сказав Віктор Шаповал, директор Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Фальц-Фейна:
“Інформація про вивезення тварин не відповідає дійсності. Фактично переміщення тварин до сьогодні не відбувалось. При цьому загрози абсолютно реальні. Міндовкілля, Національна академія аграрних наук, НК ЮНЕСКО про ситуацію проінформовані”, – пояснив він.
Свою інформацію Центр національного спротиву пояснює підписаною окупантами “угодою про співробітництво” з краснодарським сафарі-парком РФ. Ця угода не є дійсною, адже від українського заповідника її підписує російський ставленик, який не є керівником.
Раніше в мережі поширювалась недостовірна інформація про вбивство російськими окупантами тварин у заповіднику. Насправді ж, як пояснили нам представники заповідника, такі тварини на території Асканії-Нова взагалі не перебувають.
Пізніше розширений коментар опублікували на офіційній сторінці біосферного заповідника “Асканія-Нова” у Фейсбуці:
“Насамперед, інформація (про вивезення тварин з заповідника окупантами) НЕ ВІДПОВІДАЄ дійсності! При цьому, факт підписання угоди “о сотруднічєствє” з власником краснодарського “Сафарі-парку” Маріо Абурмаілехом має місце. Це не перша подібна угода з зоопарками, природоохоронними установами та асоціаціями росії і тимчасово окупованого Криму, що передбачає “творчу співпрацю та обмін тваринами”. Зокрема, 16-19.08.2023 р. укладені договори з “Государственным природным биосферным заповедником “Ростовский”, “Ассоциацией по сохранению и восстановлению редких и исчезающих видов животных “Живая природа степи” та “Ростовским-на-Дону зоопарком”. Таким чином, загрози вивезення абсолютно реальні, надто – після “загортання” Асканії-Нова в обгортку керованості окупаційною адміністрацією. 23 березня 2023 р. про це уперше наголошено С. Даниловим, заступником директора Центру близькосхідних досліджень, але фактичного переміщення тварин з Асканії-Нова до сьогодні не відбулось.
Загалом, з початку окупації під загрозою перебуває усе біорізноманіття Біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Єдине, що поки убезпечує територію від масштабних руйнувань – відносна віддаленість лінії фронту. Тому численні безтурботні рекламні пости спеціального телеграм-каналу окупаційної адміністрації, ідилічно-пустопорожні проекти та суто пропагандистські гасла у стилі надуманої опіки та ілюзорної безпеки у Біосферному заповіднику “Асканія-Нова” розбиваються вщент об цілком реальні умисні дії з дислокації військової техніки та особового складу російських військ, зведення укріплень та оборонних споруд безпосередньо на території та під “прикриттям” заповідника і цивільного населення, що забезпечують усі передумови руйнації природної і культурної спадщини внаслідок військових дій. Тому поширені іронічні заяви і закиди окупаційної адміністрації на адресу українських ЗМІ про те, що тварини у дійсності не з’їдені і не вивезені ними “чотириразово” – елементарне блюзнірстово і невігластво. Це означає що окупаційне керівництво поняття не має чим воно керує та у якій критичній ситуації знаходиться керована установа. На території – безконтрольне переміщення військ, пожежі та обстріли, що несумісне з задачами природоохорони.
Разом з тим, до питання завданої шкоди необхідно підходити виважено і обʹєктивно. Не можна змішувати допуски з достеменними фактами, оскільки по-перше це дискредитує наявну доказову базу щодо злочинів російських окупаційних військ проти довкілля України (а це мільярдні збитки), а по-друге знецінює працю й зусилля тих людей в окупації, які вимушено опікуються і забезпечують догляд за тваринами, у тому числі в зоопарку “Асканія-Нова”. Це українське майно на тимчасово окупованій українській території, що має бути збережене. При цьому, не варто ідеалізувати ситуацію з персоналом, оскільки частина людей за передбаченими функціональними обовʹязками та покладеними організаційно-розпорядчими повноваженнями не мали права залишатись у штаті, сформованому окупаційною адміністрацією, однак зробили такого роду вибір. Але зараз не про це.
Варто зазначити, що 10.10.2023 р. укладено “договір про співробітництво” між захопленим “ГАУ Биосферный заповедник “Аскания-Нова”, в особі самопроголошеного директора Д. Мєщєрякова, та Ялтинським зоопарком, в особі директора-колаборанта О. Зубкова, з поширенням у публічному просторі (окупаційні медіа-ресурси) заклику до обміну тварин зоологічного парку “Асканія-Нова” з зоопарками російської федерації, зокрема рідкісними і охоронюваними видами зі списку Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (СІТЕS): кінь Пржевальського, сайгак та кулан туркменський.
Подібні дії з “обміну тварин” стануть грубим порушенням Конвенції СІТЕS, ратифікованої українським парламентом (аналогічно, росія є стороною-підписантом). Зокрема, статті ІІ про основні принципи Конвенції, а також статей III, IV та VI про регулювання торгівлі зразками видів, занесених до Додатків I та ІІ Конвенції, що вимагають для експорту будь-якого зразка виду попередньої видачі та предʹявлення дозволу чи сертифікату на експорт при виконанні ряду вимог з боку наукових та адміністративних органів держави, що експортує. Складно сказати, чи здогадується окупаційна адміністрація про існування такого документу, але тут питання більше до російських зоопарків – чи готові вони нести репутаційні втрати і санкційні ризики щодо незаконних дій. І це питання риторичне, треба усвідомлювати з ким реально доводиться мати справу, нехтування міжнародними угодами – модель державної політики країни-агресора.
Після встановлення фактичного контролю окупаційної влади над Біосферним заповідником “Асканія-Нова” 20 березня 2023 р. до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України були надіслані необхідні матеріали для підготовки офіційного звернення до Секретаріатів міжнародних природоохоронних конвенцій та програм щодо захисту Біосферного заповідника “Асканія-Нова”, зокрема Конвенції CITES. Міністерством закордонних справ України (лист № 413/14-194/087-43690 від 18.04.2023 р.) повідомлено, що “лист Міністра довкілля та природних ресурсів України Р. Стрільця щодо неприпустимості дій та намірів росії стосовно незаконного вивезення рідкісних видів диких тварин та птахів з території Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна, який перебуває під тимчасовою окупацією, було передано 7 квітня 2023 р. Першому заступнику Генерального директора ЮНЕСКО Сін Цюю у ході зустрічі з ним представників Постійного представництва України при ЮНЕСКО. Під час згаданої зустрічі українська сторона наголосила на необхідності оприлюднення офіційної реакції Організації на злочинні дії російської федерації на території біосферного резервату, який належить до Світової мережі біо-резерватів ЮНЕСКО і підлягає особливій охороні з боку Організації. Перший заступник Гендиректора ЮНЕСКО висловив готовність розглянути зазначене звернення у найкоротші терміни”…
Залишається констатувати, що міжнародні природоохоронні інституції виявились неспроможними у протидії військовій агресії та захисті заповідних територій від фатального впливу війни, причому з прикрістю передбачувано. Висловлювання значної занепокоєності, крайньої стурбованості або різкого засудження насправді мало чим допомагають і демонструють наскільки необхідним є реформування міжнародних організацій з охорони природи та вироблення реальних запобіжників, важелів впливу, загальної архітектури безпеки у збереженні біорізноманіття в конфліктних зонах. Виключення російських повпредів з керівних органів міжнародних природоохоронних організацій, конвенцій, угод та ініціатив через напад російської федерації на Україну (що означатиме позбавлення прав, не знімаючи відповідальності за дотримання узятих зобовʹязань) – необхідний, назрілий крок. Але це не компетенція Біосферного заповідника “Асканія-Нова”. Досвід показує, що мислити варто глобально, але вчиняти конкретні дії у локальному вимірі, що і робилось з початку окупації, без жодних ілюзій щодо розуміння окупантами цінності природоохоронної території і трепетного ставлення до її міжнародного статусу.
У підсумку, ситуація з підписаними договорами не більше, ніж цинічна спроба легітимізувати наступний “обмін” украдених тварин шляхом укладення офіційного документу. Але це не змінює суті проблеми і статусу тварин – вони залишаються вкраденими. І не змінює злочинний статус підписантів. Однак, виходячи з реалій, необхідно з холодним розумом готуватись до втрат і потреби наступного відновлення інфраструктури та колекцій.
Про ситуацію поінформовано Національну академію аграрних наук України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Національну комісію України у справах ЮНЕСКО, Міністерство закордонних справ України, правоохоронні органи. Окрім того, по лінії МЗС висловлені пропозиції щодо мандату моніторингової місії ЮНЕСКО в частині доступу та контролю за окупованими природоохоронними територіями”.
світлина – Біосферний заповідник “Асканія-Нова”