Дезінформація залишається частиною російської гібридної війни проти України.
Мало не сенсаційна “новина” з’явилась у 2021 році у херсонських медіа. В ній йшлося про те, що зроблена з мішків з піском і глиною тимчасова дамба на Північно-Кримському каналі в Скадовському районі не витримує воду, через що вона нібито почала поступати на тимчасово окупований Крим.
Першою цей фейк поширила “Лента.Ру”. Згодом його радісно підхопили інші російські і навіть херсонські медіа. Увагу на те, що вода фізично не може потрапити на півострів через поросле чагарниками за саморобною дамбою русло каналу, вони вирішили не звертати.
Як нами маніпулюють
“Новина” про поставку води в окупований Крим за допомогою цієї дамби стала головним проросійським фейком, який виявили експерти проєкту Infocrime та Інституту масової інформації в медіа Херсонщини у 2021 році. Протягом 6 місяців вони проводили моніторинг новин на 14 сайтах області, YouTube-каналах місцевих телеканалів та Фейсбук-сторінках херсонських політиків. Загалом за цей період їм вдалося зафіксувати 1322 випадки маніпуляцій та 9 фейків.
Найпоширенішими серед них виявились політична і комерційна прихована реклама, більш відома як джинса. Болюча тема проросійських наративів у рейтингу маніпуляцій посіла третє місце. Експерти зафіксували 72 таких матеріали, що становило 5,4% від загальної кількості виявлених фейків і маніпуляцій.
– Під час моніторингу ми помітили, що окремі херсонські медіа постійно і цілеспрямовано поширювали проросійські пропагандистські наративи про Україну. Це були думки як російських, так і українських проросійських політиків щодо російсько-українських відносин і їхній погляд на питання історії, культури, мови, війни на сході нашої країни, ситуацію в тимчасово окупованому Росією Криму. Висвітлювалися вони як у контексті ситуативних тем, про які хором починали писати проросійські медіа, так і давно відомих тем, які російська пропаганда роками нав’язує українському інформаційному простору: про нацистів в Україні, “розкольників” у православній церкві, “зовнішнє управління” тощо. Найбільше такого роду інформацію поширювали онлайн-видання Kherson.Life та “Надднепрянка”. Перший здебільшого агрегував новини з проросійською риторикою, а в другому було помітно навмисний підбір текстів з набором маніпуляцій, які публікувалися в розділі “Новини”, – розповів експерт проєкту Infocrime, журналіст, тренер з медіаграмотності Іван Антипенко.
За його словами, імена редактора і власників сайту Kherson.Life невідомі.
– Ми не знаємо, чи отримують вони гроші за ту інформацію, яку вони поширюють. Натомість відоме ім’я дотичної до сайту “Надднепрянка” людини — Олег Грушко. І хоча сам він це заперечував, з певною вірогідністю ми можемо говорити про те, що саме він редагував вказаний сайт. Улюблений прийом усіх подібних сайтів — писати про проблеми, не пояснюючи їхню причину. Приміром, вони пишуть про війну в Луганській і Донецькій областях і пов’язані з нею труднощі, але не згадують, що на Україну напала Росія, і що саме вона через своїх маріонеток контролює частину тимчасово окупованих територій, – додав Іван Антипенко.
Одна з останніх тем, яку підхопили проросійські медіа – енергетична криза в Україні та ЄС. Проросійські політики та спікери один за одним заявляли про те, що Україні доведеться просити Росію про підтримку у постачанні енергоносіїв. І навіть у цих текстах автори примудрялися маніпулювати в заголовках, вигадуючи висновки, яких спікери не робили у своїх коментарях.
Попри те, що проросійські інтернет-сайти Херсонщини є маргінальними і маловідвідуваними, вони мають свою постійну аудиторію.
– Росія може також використовувати такі медіа для утримування напруги як точки вкидання потрібної їй інформації в певний момент, – наголосив Іван Антипенко.
“Пропаганді закриваєш двері – вона лізе через вікно”
Не забувають про Херсонщину і заборонені в Україні пропагандистські російські медіа. Майже 300 разів у різноманітних новинах і публікаціях згадувалась наша область на сайті “Украина.ру”, який разом із відомим пропагандистським “міжнародним агентством Sputnik” входить до складу сумновідомого федерального державного унітарного підприємства “Международное информационное агентство “Россия сегодня”.
Відомий своїм антиукраїнським спрямуванням сайт “Политнавигатор” з 1 по 20 грудня 2021 року поширив 6 новин, пов’язаних з Херсонщиною. Стільки ж — у листопаді. Їхні заголовки промовисті: “На Херсонщине похоронили сраженного ковидом “азовца”, воевавшего с русским языком”. “Под флагом ЕС: Двое больных ковидом покончили с собой в Херсоне”.
Регулярно пише про Херсонщину і пропагандистське російське агентство “РИА Новости”, яке теж належить медіагрупі “Россия сегодня”. 5 матеріалів за перші 20 днів грудня на ньому присвятили нашій області. Інформація, яка їх цікавить, також є вельми специфічною. Приміром: “В Херсонской области начались веерные отключения электричества”, “В Херсоне отказались переименовать улицу Московскую”. Як бачимо, подібні сайти цікавлять виключно негативні новини про Україну.
За словами очільниці Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, створеного в березні 2021 року при Міністерстві культури та інформаційної політики України Любові Цибульської, все це доводить, що Україна стала тестовим майданчиком для російських дезінформаційних операцій. Тим більше, що умови для ведення інформаційних воєн стали як ніколи сприятливими. Якщо раніше дезінформація була більше прерогативою спецслужб, то тепер її може поширювати будь-хто. Крім того, вона стала більш адаптивною.
– Російській пропаганді закриваєш двері – вона лізе через вікно. Закриєш соцмережі, а пропаганда переміщуються на проросійські телеканали. Закрили [проросійські українські] телеканали, вони інвестують в ті ресурси, що залишились, – сказала Любов Цибульська.
За її словами, основна ціль Кремля – роз’єднати, розсварити сусідів, партнерів, союзників. Причому, підрив національної безпеки може відбуватися не лише через політику, військову сферу, економіку, енергетику або банківський сектор, а й через охорону здоров’я, мистецтво і навіть кулінарію.
Наслідками цього стала поляризація думок серед жителів півдня та сходу України. Це продемонструвало дослідження дезінформаційного ландшафту в східній та південній Україні, презентованого у 2021 році регіональним журналістам завдяки спільному проєкту Українського кризового центру та Естонського центру Східного партнерства. З’ясувалось, що далеко не всі українці говорять про те, що саме Росія почала війну проти України. Зросла й кількість людей, які сумніваються. Бо ті з них, хто ще кілька років тому відслідковували роль російської агресії в українських подіях, почали сумніватися в цьому. На думку експертів, це — вкрай тривожний сигнал, бо цих людей починає потрохи переманювати на свій бік російська пропаганда.
– Інформаційні атаки, особливо, якщо вони добре сплановані, можуть цілком впливати на жителів Херсонщини як і всієї України. Аби цього уникнути і навчитися розрізняти достовірну інформацію від фейків і маніпуляцій, люди повинні зрозуміти, що навички медіа-гігієни особливо не відрізняються від звичайної гігієни. Так само як ми чистимо зуби і миємо руки, ми повинні ставитись й до публікацій в медіа — постійно їх перевіряти і не поширювати, не переконавшись в їхньої достовірності. Бо інформацію треба споживати відповідально, – підкреслив Іван Антипенко.
Матеріал підготовлено завдяки гранту на розслідування, що фінансується Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR) в рамках проєкту “Amplify, Verify, Engage – Information for Democratisation and Good Governance in Eurasia”. Погляди та думки, висловлені в цій публікації належать авторам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію IWPR.
