Російські загрози з тимчасово окупованого Криму для півдня України нікуди не поділися.
Про намір балотуватися в народні депутати України на проміжних виборах в окрузі №184 на Херсонщині восени 2021 року заявив сумновідомий своєю активною антиукраїнською діяльністю Едуард Коваленко з Генічеська. Згодом Центрвиборчком відмовився зареєструвати його кандидатом у нардепи через непогашену судимість. Але завдяки цій історій “Джигурді”, як його охрестили в ФСБ Росії і підконтрольній РФ так званій “МДБ “ЛНР” вкотре вдалось нагадати про себе в розташованій поруч із тимчасово окупованим Кримом Херсонській області.
Ворожі агенти посеред нас
Попри те, що Едуард Коваленко вів антиукраїнську діяльність багато років, під “приціл” правоохоронців він потрапляв кілька разів. У 2017-му він отримав 5-річний тюремний строк за організацію антимобілізаційного мітингу в Генічеську 27 січня 2015 року. Наприкінці 2019 року після останнього великого обміну військовополоненими Коваленко виїхав на тимчасово окуповану Росією територію Луганської області.
В “русском мире” він протримався недовго і влітку 2020 року повернувся до Генічеська, де знов став активно поширювати антиукраїнські меседжі в соцмережах і на власному YouTube-каналі.
В січні 2021-го СБУ викрила його як агента ФСБ і “МДБ “ЛНР” під псевдонімом “Джигурда”.
“Російський агент отримав доручення ініціювати збір підписів серед населення Херсонської області щодо відновлення водопостачання до тимчасово окупованого Криму та розгорнути відповідну інформаційну кампанію. Крім цього, він мав популяризувати сепаратистські настрої та ідею автономізації окремих областей України. Також оперативники спецслужби встановили, що в січні 2021 року через закритий канал зв’язку агент за грошову винагороду отримав від кураторів завдання сприяти поширенню штучно спровокованих масових протестів і, зокрема, так званого “тарифного майдану”. Метою була дискредитація органів державної влади та дестабілізація ситуації в країні. Для цього він організував низку протестних заходів”, – йшлось у повідомленні пресслужби СБУ.
Втім, про якісь успіхи в кримінальній справі проти Едуарда Коваленка за рік більше нічого дізнатися не вдалось.
Водночас у Херсонському міському суді триває розгляд ще однієї гучної справи проти викладачки Херсонської академії неперервної освіти, голови громадської організації “Руська національна громада “Русичъ” Тетяни Кузьміч: наступне засідання призначене на 30 березня. У 2020 році її затримали за підозрою у державній зраді. За даними СБУ, ще в 2015 році жінку під час її перебування в тимчасово окупованому Криму завербував співробітник ФСБ РФ. За версією слідства, Кузьміч отримала завдання збирати розвідувальну інформацію про військові об’єкти та співробітників СБУ.
Згодом обвинувачену відпустили під заставу у півмільйона гривень. Організація “Русичъ”, за даними державного реєстру юридичних осіб, була зареєстрована в 2003 році і досі не перебуває в процесі припинення.
Попри те, що військова агресія Росії проти України триває майже 8 років, досить довгий час на Херсонщині продовжували спокійно працювати організації антиукраїнського спрямування. Одним із свідчень цього стало викриття на початку 2021 року агентурної мережі, яка через Telegram-канали вела розвідувально-підривну діяльність на замовлення спецслужб Російської Федерації. Такими каналами пресслужба СБУ назвала, зокрема, “Легитимный”, “Резидент”, “Николаев live” “Херсон live” та інші. Деякі з них активні досі.
“Ключовим завданням виконавців була дискредитація органів державної влади, вплив на державну політику, штучне створення соціальної напруги та протестних настроїв серед громадян”, – повідомляли в СБУ.
Наслідки цього в регіонах, що межують з тимчасово окупованим Кримом можна побачити досі. Це показало дослідження стану проблем Генічеської громади, яке виконали агенція Info Sapiens і Школа політичної аналітики НаУКМА на замовлення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Серед найбільш поширених проблем, з якими стикаються жителі громади, виявились: недовіра людей до поліції, низька комунікація і поінформованість. Також дослідження показало низький рівень довіри до української армії.
З цими результатами погодився міський голова Генічеська Олександр Тулупов. За його словами, таке ставлення людей пов’язано з активністю українських військових через російську загрозу з боку ТОТ АР Крим і з інфраструктурними проблемами, яких зазнав район через присутність військових.
– Коли люди бачать гвинтокрили, то вони не розуміють, чому вони літають. Навіть місцеву владу не завжди про це попереджають. Через таке нерозуміння люди лякаються. І заспокоюються лише тоді, коли стає зрозумілим, що то відбуваються якісь навчання, – сказав він.
“Недооцінювати загрози з боку Росії не можна”
Російська пропаганда продовжує й сьогодні впливати на жителів Херсонської області. Водночас вона стала зовсім іншою, ніж у перші роки військової агресії РФ проти України. Так вважає голова Херсонського міського меджлісу, директор з розвитку кримськотатарського культурного центру “Куреш” Ібрагім Сулейманов.
– Якщо в 2014-2016 роки проросійська пропаганда була більш агресивною і “прямолінійною”, то тепер вона стала більш витонченішою і не такою відкритою. Зараз уже не зустрінеш таких явних фейків, як це було в 2016-му, коли розповсюджувалась інформація про те, що кримські татари нібито збираються зробити Херсон своєю столицею і зобов’яжуть всіх дітей вивчати кримськотатарську мову. Здавалося б, це повна нісенітниця, але люди в неї вірили. Зараз ситуація інша. Думаю, не в останню чергу, через відсутність інтересу до теми Криму серед жителів області. На жаль, тимчасово окупований півострів почав відходити з актуального порядку денного. Пов’язано це і з купою інших проблем, і з меншою увагою до Криму з боку держави. Нібито про півострів згадують, але здебільшого лише в контексті розбудови КППВ на адмінмежі з Херсонською областю, – сказав він.
Мало що змінила й ініційована торік президентом України Володимиром Зеленським “Кримська платформа”. За словами експерта, в серпні 2021 року вдалося провести справді потужний за змістом і кількістю учасників найвищого рівня з багатьох країн світу, однак системної роботи за цим поки в Україні так і не побачили.
– Коли в вересні 2021 року представники окупаційної влади в Криму почали арештовувати кримських татар і затримали, з-поміж інших, заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, було очевидно, що це є помстою Росії учасникам і організаторам “Кримської платформи”. Адекватною реакцією на такі дії окупантів, на мою думку, могла б стати потужна спільна заява країн-учасників серпневого саміту, але для цього треба було терміново ініціювати засідання Генеральної асамблеї ООН і залучати всіх можливих партнерів України. Так, була заява правозахисних організацій, але її виявилось замало. Складається враження, ніби те, що відбувається в Криму не потрібно нікому, крім кримських татар і активістів-вихідців із півострова, – вважає Ібрагім Сулейманов.
За висновком експерта, інформаційній безпеці в Херсонській області не приділяється належної уваги.
– Досі і в Херсоні і в населених пунктах біля адмінмежі з Кримом можна спокійно слухати російські радіостанції, – нагадав Ібрагім Сулейманов. – Водночас Росія, не ховаючись, продовжує нарощувати своїй війська в Криму і поблизу наших кордонів. Інша загроза — біженці на кордоні Білорусі і Євросоюзу, що в будь-який момент може стати для РФ приводом для організації заворушень на території України. Недооцінювати всі ці загрози не можна, як не можна закривати очі на слова президента РФ Владіміра Путіна про те, що “Україна — це наша територія”. Загрози з боку нашого північного сусіда є очевидними і до них треба дуже серйозно готуватися.
Матеріал підготовлено завдяки гранту на розслідування, що фінансується Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR) в рамках проєкту «Amplify, Verify, Engage – Information for Democratisation and Good Governance in Eurasia». Погляди та думки, висловлені в цій публікації належать авторам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію IWPR.
