Росія продовжує ставити силову політику в основу своїх дій.

43 випадки насильницьких зникнень людей в Криму, у тому числі 11 зниклих без вісті, вбивства і катування — це далеко не повний перелік злочинів Росії на окупованому нею півострові з 27 лютого 2014 року.

Саме ця дата офіційно вважається початком відкритої фази окупації Криму — наголошує голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Вона визначена рішенням Європейського суду з прав людини і закріплена резолюціями Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

– Саме тому за вбивство українського військового Сергія Кокуріна, Решата Аметова, захоплення кораблів, катування і багато чого іншого відповідальна Російська Федерація. 23 червня 2021 року це вкотре своєю резолюцією про порушення прав людини, вчинені на півострові проти кримських татар, підтвердила ПАРЄ. Натомість Москва продовжує намагатись переконати всіх у тому, що вона не причетна до подій у Криму до проведення так званого “референдуму”. Але їй це не вдалося, – сказав Рефат Чубаров.

Грубе порушення прав та переслідування кримських татар, правозахисників та журналістів у Криму зумовлене саме жорстким застосуванням окупаційною владою норм законодавства Російської Федерації — йдеться в резолюції ПАРЄ. В ній наголошується, що російська влада повинна припинити застосування російських законів у Криму, зокрема щодо питань, пов’язаних з тероризмом і екстремізмом, та послуговуватися законами України.

Повернути питання Криму до порядку денного і створити міжнародний механізм для захисту прав людини і деокупації півострова є завданням нової ініціативи України під назвою “Кримська платформа”. Її перший саміт відбудеться 23 серпня, а участь у ньому вже підтвердили представники 40 країн, Євросоюзу та Ради Європи.

За словами Рефата Чубарова, цю ініціативу підтримують й жителі Криму.

– Вони живуть великими очікуваннями на повернення України. Найперше питання, яке вони задають при зустрічах — коли? Тож ми повинні зробити так, щоб їхні очікування здійснилися. З іншого боку, ми повинні робити все, щоб Росія не мала спокою з Кримом. Москва має бути готовою до того, що хтось постійно буде приходити і стукати, грюкати, казати: “Йдіть звідси, це наша земля”. Також ми повинні постійно перешкоджати нормалізації взаємовідносин світу з країною-агресоркою і нагадувати, що це неможливо без поновлення територіальної цілісності України, – підкреслив він.

Як наголосив голова Меджлісу, нормалізувати свої відносини з РФ постійно прагне Німеччина. Натомість у України є проблеми з іншими країнами — зокрема, Туреччиною, кораблі з якої постійно незаконно заходять до закритих кримських портів, а її делегації є постійними учасниками “економічного форуму” в окупованій Ялті.

– Офіційно Туреччина не визнає окупацію півострова. Проте в цій країні є теж свої “ватники” і створені за допомогою російських спецслужб організації. Та вони там не “роблять погоду”. Крім того, РФ намагається тиснути на представників турецького бізнесу, які працюють на їхній території, вимагаючи, хоча б формально, відкривати свої відділення в Криму. Нам вдається вирішувати ці питання з представниками Туреччини. Натомість є інші країни, які значно більше зловживають кримським питанням і постійно відвідують півострів. Зокрема, Італія і Франція, – сказав Рефат Чубаров.

Непростими є відносини України й з іншою сусідньою країною — Угорщиною. Саме тому один із перших заходів у контексті підготовки до Саміту “Кримська платформа” відбувся в липні в Ужгороді – міжнародний круглий стіл експертів “Український Крим: відновлення світового порядку”, організований Центром аналізу регіональних ризиків. Як визнав на ньому директор угорського Інституту закордонних справ і торгівлі Мартон Угрожді, серед країн ЄС наявні різні погляди на питання відносин України та Росії.

Проте ЄС незмінно підтримує територіальну цілісність та суверенітет вашої країни. Стабільна в політичному та соціально-економічному сенсі Україна важлива для Європи, оскільки країна має великий потенціал для розвитку та співпраці із ЄС. А Україна зараз проходить той етап, який країни Центрально-Східної Європи проходили в період підготовки до інтеграції в ЄС, – запевнив він.

За словами президента словацького Інституту громадських справ Григорія Месежнікова, посилення військової присутності Росії на українському півострові, подальший політичний та економічний тиск на Україну — це ті кроки, якими РФ намагається підірвати розвиток нашої країни.

– Тому потрібно здійснювати контрзаходи, які мають включати економічні санкції, переговорний процес, дипломатичну підтримку України. Росія вкрала територію від України, а кожна крадіжка – це злочин, який має бути покараний, – нагадав він.

– Незаконна анексія Криму є питанням, що виходить за рамки національного рівня України і стосується міжнародної та регіональної безпеки. Росія випробовує на міцність цінності сучасного світового порядку і демонструє альтернативну поведінку держави, яка в основу своїх дій ставить виключно силову політику. При цьому захоплення та перетворення Криму на військову базу не є кінцевою метою для Росії. Основна мета – утримання своїх геостратегічних позицій, посилення впливу на процеси в пострадянських країнах та протидія впливу НАТО в регіоні Східної Європи. У цьому контексті “Кримська платформа” становить стратегічну відповідь на дії Москви, – наголосила головна консультантка відділу зовнішньої політики Національного інституту стратегічних досліджень Олександра Давимука.

З нею погоджується і голова Меджлісу. За його словами, Росія не відвела і не збирається відводити свої війська з Криму.

– Зараз на півострові перебувають від 30 до 35 тисяч російських військових, не враховуючи представників спецслужб, – сказав Рефат Чубаров. – Проблема тут не лише в їхній чисельності, а й у тому, що вони забезпечені найсучаснішою російською зброєю і ракетно-зенітними комплексами, здатними здійснювати напади на материкову частину України. На що вони здатні — ми можемо лише здогадуватися. Бо ніхто насправді не знає, що там у голові у президента РФ Владіміра Путіна. Але наше завдання — робити все для того, щоб утримання Криму стало непідйомним фінансовим тягарем для Росії, і щоб вона назавжди пішла геть з української землі.

Херсон — Київ — Ужгород — Херсон

Зустріч з Рефатом Чубаровим відбулась в рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Східного партнерства.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here