Російські пропагандисти та їх спікери вже багато років намагаються усіляко очорнити Україну. При цьому чи не найбільше уваги приділяється нашим збройним силам. В чому тільки їх безпідставно не звинувачували і яку тільки неправду про них не поширювали. Серед усієї маси наклепів на адресу наших воїнів один з найпопулярніших у пропагандистів – про нібито відсутність у них бойового духу, мотивації і як наслідок цього – участь в бойових діях лише під примусом – пише херсонське видання МОСТ.
Що кажуть окупанти
Підконтрольний російським окупантам губернатор Херсонської області Володимир Сальдо в своєму Telegram-каналі нещодавно розмістив повідомлення про нібито розстріл українських військових, вчинений загороджувальними загонами:
Сьогодні бійці угруповання військ «Дніпро» продовжили десятками знищувати бойовиків українських озброєних формувань на лівому та правому берегах Дніпра. Простих українських солдатів натовпом женуть на забій, використовуючи як гарматне м’ясо. За їхніми спинами ховаються найманці, неонацисти та націоналісти. Цих небагато, але київський режим дав їм право вбивати тих, хто не хоче виконувати самогубні накази. Так, сьогодні на правобережжі в районі сіл Іванівка та Новотягинка загороджувальний загін із національної гвардії та іноземних найманців розстрілював солдатів, які відмовилися форсувати Дніпро.
В цьому повідомленні йшлося й про те, що росіяни скидають на позиції ЗСУ листівки з пропозицією здаватися. Російський гауляйтер Сальдо стверджує, що для українських бійців полон – єдиний спосіб вижити.
Чому це неправда
Загороджувальні загони, до яких входять бойовики сумнівних збройних формувань, дійсно існують, і не виключено, що є й випадки розстрілів цими загонами бійців регулярної армії за відмову брати участь в бойових діях, особливо – на найнебезпечніших ділянках фронту.
Але загороджувальні загони – це не українські реалії, а російські. Ще у минулому році в інформаційному просторі з’явилися відомості про використання росіянами загороджувальних загонів, які під час бойових дій не давали військовим тікати і здаватися в полон, стріляючи по тим, хто не хотів воювати.
І про нібито використання загороджувальних загонів українцями російська пропаганда теж заговорила в 2022 році. Але якщо факти використання загороджувальних загонів росіянами знайшли чимало підтверджень (дані розвідок країн-партнерів України, перехоплені розмови і повідомлення російських військових, свідчення полонених), то щодо українських загороджувальних загонів були лише голослівні твердження пропагандистів та свідчення українських полонених, які могли бути отримані під тиском. Інших підтверджень існування в ЗСУ загороджувальних загонів немає в медіа-просторі.
До того ж росіяни, кажучи про нібито існуючі українські загороджувальні загони, часто повідомляли, що це – міфічні «націоналістичні батальйони», «неонацисти» та «іноземні найманці». І тільки нещодавно вони почали згадувати реально існуюче формування – Національну гвардію. Мабуть, нарешті зрозумівши, що в Україні немає не підконтрольних державі воєнізованих збройних формувань.
А ось в Росії такі формування є. Це – приватні військові компанії, а також – військове формування «Ахмат», підконтрольне главі Чечні Рамзану Кадирову. І те, що це формування бере участь в російсько-українській війні саме як загороджувальний загін, підтвердили самі росіяни. І не абихто.
Нещодавно депутат російської держдуми Геннадій Семігін розмістив на сайті всеросійського громадського руху «Патріоти Росії», який він очолює, статтю «Закон військового часу: чому дії Адама Кадирова – це урок для всіх зрадників батьківщини», яка закінчується фразою:
Якщо б кожен російський солдат відстоював свої ідеали також безкомпромісно, як син Рамзана Ахматовича, то, можливо, батальону Ахмат не довелося б стусанами заганяти солдатів ВС РФ на поле бою.
Стаття, в якій депутат держдуми фактично визнав наявність у росіян загороджувальних загонів, та ще й – у вигляді батальйону «Ахмад», спричинила неабиякий скандал.
Семігін заявив, що сайт «Патріотів Росії» зламали, і він до статті не має ніякого відношення.
Але в це не повірили навіть російські пропагандисти.
Не виключено, що російський гауляйтер Херсонщини Володимир Сальдо поширив давно і багатократно спростований фейк про українські загороджувальні загони, щоб взяти участь в «збитті» хвилі обурення, яку викликала стаття Геннадія Семігіна, від якої автор намагався відхреститися.
До того ж повідомлення Володимира Сальдо підхопили і розтиражували інші прокремлівські медіа, що може свідчити про участь і гауляйтера, і пропагандистів в кампанії з створення певного інформаційного шуму, який допоміг би загасити скандал через статтю депутата держдуми.
Але Геннадій Семігін – не єдиний представник окупантів, який говорив про загороджувальні загони. Згадував про них і один з найвідоміших і найвпливовіших польових командирів «ДНР» Олександр Ходаковський. Він прямо не казав про існування таких загонів, але говорив про їх доцільність і схвально ставився до самої ідеї.
Враховуючи велику вагу і впливовість Ходаковського в незаконних збройних формуваннях «ДНР», неможна не виключати, що він міг запровадити там практику, прихильником якої є.
Чому це важливо
Загальновідомо, що загороджувальні загони використовувалися Червоною армією як під час громадянської війни в Росії, так і під час Другої світової війни. Тому і практика, яка має місце в теперішній армії РФ, і фейк про українську армію мають історичне підґрунтя.
Щодо фейку російської пропаганди, то його в даному випадку поширили і з метою нівелювання скандалу і напевне як елемент психологічної обробки аудиторії. Україна позиціонується як країна, безжальна до власної армії, до власних громадян.
Якщо говорити про російську аудиторію, це робиться для укріплення в свідомості росіян негативного іміджу України. Очікуваний вплив такої пропаганди на українську аудиторію (відповідні меседжі поширюються в соцмережах російськими ботофермами) – підрив морального духу і довіри до Збройних Сил України.
Але росіяни прорахувалися в головному. Якщо в РФ можна табуювати певну інформацію про те, що відбувається в армії, то в Україні таке неможливо через зовсім інший менталітет населення і відкритість суспільства. До речі, саме ці відмінності від Росії і не дозволяють ворожій пропаганді робити успішні дезінформаційні кампанії, розраховані на українців.
* Матеріал створено за підтримки Центру прав людини ZMINA.