19 жовтня російську окупанти повідомили, що “провели на заслужений відпочинок” Василя Забару, колишнього гауляйтера села Роздольне Каховської громади Херсонщини.
За словами рашистів, Забара “вніс великий особистий внесок у розвиток місцевого самоуправління”, він “справжній професіонал своєї справи”.
Однак мешканці села Роздольне розповідають про геть інші результати роботи цього “професіонала”.
“Що ми зараз маємо в селі? Захмарні ціни в магазинах, безробітню молодь, розбиті технікою дороги, після дощу через хаотичний рух ворожої техніки взагалі месиво, багнюка, неможливо пройти, розтрощені технікою каналізаційні люки на вуличних дорогах села, неліквідовані пориви на водопровідній мережі. Майже ціле літо територія школи і дитячий майданчик під носом у Забари стояли у високих бур’янах, безпритульні собаки як бігали по селу так і бігають, нападають на людей. Хоча гауляйтер Забара на людях розпинався, що швидко б з ними справився”, – повідомили мешканці Роздольного.
Далі пряма мова людей:
“Коли в навколишніх селах вчасно видавали дитячі кошти, пільгові кошти учасникам війни, то в Роздольному більше місяця не могли добитися правди, чого їх не видають і де вони ділися. По декілька раз на місяць видавали “гуманітарку” з різноманітним асортиментом. Роздоляни рідко отримували по півкіло пшеничної і ячної крупи, цукру, а згущене молоко, консерви, олія продавалися на полицях магазину, де торгувала онука сестри Васьки Забари. Люди повертали такі пайки, деякі взагалі їх не брали і соромили їх в очі, телефонували на “гарячу лінію”. Як прийшов новий гауляйтер, то зразу і гуманітарку стали частіше давати і кращий асортимент: олія, згущене молоко, крупи,цукор, по кіло, консерви, паштети по декілька штук і до того ж не треба було бігти і записуватися на “гуманітарку”.
Найбільше людей вразило, коли два багатоповерхових будинки залишилися без світла, то мешканці залишилися наодинці з цією проблемою. Бо його помічниця Забари, його сестра Велігошина Лідія різко заявила їм, що це не проблеми адміністрації, коштів в бюджеті немає і нехай самі збирають 100 тисяч рублів на вирішення цієї проблеми. Прийшов новий гауляйтер і протягом дня рішив цю проблему.
Розкрадене при Забарі майно амбулаторії, школи та дитячого садку. Мешканці бачили як звідти виносили оргтехніку, прилади, обладнання і при цьому був присутній Василь Забара. В амбулаторії хазяйнують русаки – так місцеві їх називають. Коли більшість населення вголос цим русакам висловлює своє невдоволення про порушення нормального життя, то Васька Забара і його сестричка вислужуються перед ними, бо на першому місці це збагачення їхнього сімейства.
Всі ласі посади при Ваські Забарі зайняті членами родини: охоронець у школі – його брат Пєтя, заступниця його – сестра Лідка, бібліотекарка – племінниця Свєтка. Всі лаври і любов лише до самих себе. Взяти приміром, привітання до Дня вчителя. Кого привітали від Расєї, назвавши професіоналами та дорогими вчителями? Звісно, сестричку Велігошину та племінницю Хлистову, які в минулому не користувалися особливим авторитетом та повагою серед учнів та педагогічного колективу. А про тих, хто дійсно вніс великий внесок, мають більше 40 років педагогічного стажу, нагороди та відзнаки, жодним словом не згадали.
Жоден соціальний заклад, крім пошти, у Роздольному не працює. Пустує дитсадок, школа, амбулаторія. Мешканці скаржаться, що довідки треба чекати місяцями, а в більшості випадки ще й їхати забирати за немалі кошти та ще й хто на куди. Людей в селі зменшилося набагато, а проблема з водопостачанням в селі була складною. Сімейство Ваські Забари активно пропагує, щоб брали рашистські паспорти, майнові сертифікати і виїжджали геть з Херсонської області. Створені належні умови для життя так, що в селі майже не залишилося людей”.
Як відомо, старий комуніст Василь Забара був першим гауляйтером села Роздольне. Замість нього окупанти нещодавно призначили значно молодшого Олега Гончарова, мешканця Таврійська Каховського району, колишнього підприємця і ексначальника цеха місцевого вагонного депо.