Великого розголосу в країнах Чорноморського басейну набула тема аномально високої смертності дельфінів у Чорному морі. Екологи припускають, що це наслідок активних бойових дій. Нині науковцям дозволили провести дослідження в межах кримінального розслідування. Вчені з Інституту зоології НАН України взяли проби різних тканин з мозку тварин. Молекулярні зразки зараз досліджують у Європі. Тож якщо припущення вчених підтвердяться і доказова база за фактом масового винищення дельфінів у Чорному морі внаслідок бойових дій буде сформована — винних у факті екоциду притягнуть до відповідальності.
Історія трагедії дельфінів Чорного моря
Для багатьох маловідомим є той факт, що в минулому столітті у Чорному морі дельфінів було близько 2 мільйонів. Це ще до того, як їх стали ловити заради м’яса, жиру, шкіри.
Коли популяція цих морських ссавців суттєво зменшилася — на вилов наклали заборону, але далися взнаки інші фактори — хімічне, радіаційне забруднення води, наслідки нафтовидобутку в морі. Також через промисловий вилов, зменшилася кількість хамси, яка для дельфінів є основною їжею. Відповідно чисельність дельфінів (ми умовно говоримо “дельфінів”, але науковці зауважують, що правильно буде назвати їх “чорноморські китоподібні”), через відсутність кормової бази, теж почала зменшуватися. Така тенденція щодо зменшення кількості чорноморських китоподібних простежувалася ще до початку повномасштабного російського вторгнення на територію України в 2022 році.
За оцінками фахівців, які працювали в рамках Міжнародної угоди ACCOBAMS, в Чорному морі на початок минулого року дельфінів було 250 тисяч. В українській акваторії Чорного моря ці ссавці представлені трьома видами — афаліна, білобочка та морська свиня, або азовка. Всі вони занесені до Червоної книги України. Крім того, дельфіни охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною Книгою Чорного моря та Конвенцією з охорони китоподібних ACCOBAMS.
На початок минулого року популяція афалін становила до 50 тисяч. Азовок і білобочок приблизно по 10 тисяч. Відтворення у дельфінів — довгий процес. Вони дають потомство раз на один-два роки, і народжується лише одне дельфінятко, тому відновлення популяції дельфінів ще й складний процес.
Та якщо у Чорному морі не залишиться цих ссавців, воно перестане бути живим — це закономірне явище в харчовій піраміді, що втратила вершину. В чорноморській акваторії на вершині цієї піраміди знаходяться дельфіни. Зі зменшенням їх чисельності зменшується і популяція здорової риби, тому що дельфіни виконують роль «морських санітарів» — виловлюють слабку рибу.
В організації з дослідження та захисту довкілля BioEcoLinks, яка веде блог “Дельфіни Азовського та Чорного морів”, констатують: з лютого 2022 року було надзвичайно багато виявлених випадків загибелі дельфінів. Вони не припиняються й досі.
“Поки йдеться про кілька сотень підтверджених фото та відео випадків на березі (фіксації мертвих дельфінів — ред.), — сказано в повідомленні організації. — З них на сьогоднішній день більше ста в Україні — переважно в Криму та на півдні Одеської області.
Загальна кількість поки не з’ясовано, збір даних продовжується. Однак зрозуміло, що гине більше тварин, ніж виноситься на берег. Підсумкові результати оцінки очікують наступного року”.
Коли цифри важливі
Нині в засобах масової інформації часто звучить цифра про загибель 50 тисяч дельфінів протягом березня-жовтня 2022 року. Саме на цей період припали активні бойові дії на території Чорноморського узбережжя України. Ця приголомшлива цифра шокувала науковців і всіх, хто розуміє реальний масштаб загрози.
Звідки взялися такі відомості пояснив доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку “Тузловські лимани” Іван Русєв.
— Територія нашого парку має 27 865 гектарів і з них — 44 кілометри — узбережжя Чорного моря. Це зона між Дунаєм і Дністром. Дельфіни у нас з’являються дуже часто з березня по жовтень. І ось коли почалася війна, і ці ссавці почали мігрувати до берегів України, то опинилися в тяжкому становищі. Тут, в північно-західній частині Чорного моря, було дуже багато надводних і підводних човнів. Як відомо, субмарини використовують сонари — гідролокатори, дуже потужні системи, які впливають вкрай негативно на дельфінів. Тому виходимо на гіпотезу, що підтверджується науковими дослідженнями: це вплив сонарів. Масова загибель дельфінів та китоподібних завжди супроводжувала морські військові навчання, зокрема навчання НАТО. Децибели дуже негативно впливають на морських тварин.
Науковець розповів, що взимку чорноморські дельфіни живуть біля узбережжя Туреччини, Грузії, півдня росії, Криму. Починають мігрувати до берегів України десь в середині березня. Саме в цей період у минулому році на узбережжі “Тузловських лиманів” виявили перших тварин, які загинули від сонарів. Науковців Нацпарку здивував той факт, що мертві тварини, яких викидало море, були без ознак попадання в сітки. Адже до війни дельфіни переважно гинули через потрапляння в браконьєрські або рибальські тенета, встановлені протяжністю майже на 3 тис. км у північно-західній частині Чорного моря.
З початку війни цих сіток у морі вже не стало. Рибу ловити заборонили через замінування акваторії моря. Тож загибель дельфінів через потрапляння у рибальські снасті вчені відхилили. Та й на тілах померлих дельфінів не було слідів сіток і відрізаних плавців (від редакції – коли дельфін опиняється в сітці, то браконьєри або рибалки відрізають йому плавці, аби швидше розплутати дельфіна і викинути його, після чого безпорадна тварина гине). Проте тварини все ж масово гинули.
— В довоєнний рік ми знаходили на узбережжі “Тузловських лиманів” щонайбільше три туші китоподібних, — далі розповідає Русєв. — З початку війни військові нам дали дозвіл працювати тільки на шести кілометрах узбережжя, де ми і спостерігали за тваринами. З березня по серпень була найбільш активна фаза війни на Чорному морі. А коли в червні-липні вже деокуповували острів Зміїний, зруйнували так звані “вишки Бойка”, газові вишки, і коли ЗСУ відтіснили окупантів аж до Криму, то вже не було такого навантаження сонарів і їх впливу на тварин. Але за цей період ми знайшли на шести кілометрах узбережжя 34 мертвих дельфіни. Якщо порівняти суто у цифровому вираженні, то кількість загиблих дельфінів зросла в десятки разів! І ми зрозуміли, що вони вмирають не від потрапляння в сітки, а від інших причин!
Іван Русєв розповів, що є спеціальна формула, за якою науковці вираховують скільки може загинути дельфінів вцілому. Такі підрахунки проводило національне агенство по метерології США і різні фахівці з європейських країн. Та чи не найбільше над цим попрацювали болгарські вчені, які моделювали ситуації стосовно того скільки викидає море туш дельфінів, які гинуть з різних причин: від сонарів, нафтового забруднення та інших факторів. Згідно цієї формули, виходить, що в середньому тільки 5% загиблих дельфінів море виносить на берег. А ще 95 відсотків залишаються на глибині моря чи океану і не з’являються на очі спостерігачів.
— За тією інформацією, що мають екологи України, Болгарії та Румунії, використовуючи цю формулу, ми вийшли на цифру 50 тисяч китоподібних, які загинули в Чорному морі внаслідок війни. Тобто, якщо померло 1000 особин, то ми побачимо лише 50 із них, — зауважив науковець. — Але я думаю, що може бути й більше.
Оглушені війною, ослаблені вірусами
Розказав Іван Русєв що однією з причин, яка призводить до смерті дельфінів може бути вірус, який з’являється тоді, коли екосистема, де мешкає дельфін, непридатна для життя, або тварини ослаблені. А саме ослаблені дельфіни цим вірусом заражаються дуже швидко.
— Коли ми побачили загиблих дельфінів у такій шокуючій кількості, то почали шукати інформацію з різних джерел, зокрема і з інших країн, — Болгарії, Румунії, Туреччини, — ділиться фактами науковець. — У той час навіть отримали інформацію з рашистських видань, які потім позакривали. Але ця інформація свідчила про те, що ніколи не було в період з березня по серпень такої кількості загиблих тварин. Навіть в росії для Криму вони константували, що це — нонсенс. А ще було дуже багато контужених дельфінів — тих, які не померли, але були глибоко вражені сонарами.
Виявляється дельфіни “бачать вухами”, і підводний шум їм шкодить. Через що тварини стають абсолютно дезорієнтовані, виходять на мілину, там декілька днів живуть, а потім вмирають. Можуть втратити здатність нормально рухатися та відчуття небезпеки, через що натикаються на скелі і гинуть.
Ще вони можуть злякатися гучних звуків, або пошкодити органи слуху внаслідок бомбардувань. У дельфінів виникає щось схоже на кесонну хворобу, таку як у водолазів, вона ще називається газова емболія. Це коли азот, який розчиняється на глибині, дуже швидко виходить з капілярів, розриває їх, що може призвести до інфаркту міокарда. Дельфіни так само гинуть від того, що дуже швидко вистрибують на поверхню Чорного моря.
На жаль, рівень шумового забруднення Чорного моря ніхто не міряв, і знову ж таки, через бойові дії в акваторії Чорного моря і його часткову окупацію виміряти ці показники неможливо.
Контужених і вражених сонарам дельфінів від узбережжя України відносить до берегів Туреччини і закидає в сітки, хоча там встановлені спеціальні антидельфінні пристрої, які подають сигнали, що відлякують. Проте контужені тварини їх не сприймають. Турецькі екологи кажуть, що такого ніколи раніше не було.
Крім того, сліпі дельфіни натикаються на міни, а в морі їх багато. Але найстрашніше, що при пошкодженій ехолокації дельфіни не можуть упіймати їжу. А кожен дельфін, щоб почуватися добре, має щодня з’їдати від 15 до 30 кілограмів риби.
Болгарські і румунські науковці, виявили третю причину, нетипової загибелі чорноморських китоподібних. Вони показали фото дельфінів з опіками — тварини були уражені фосфорними мінами. І є заключення, яке надане Міністерством захисту довкілля України, де сказано, що дельфіни, за висновками закордонних дослідників, постраждали від фосфорних мін, які горять навіть у воді.
Збираємо докази для притягнення до відповідальності за вбивство дельфінів
За результатами всіх даних, які зібрали українські науковці, виявилося, що за минулий рік загинуло близько трьох тисяч дельфінів.
В Україні найбільше випадків зафіксовано у Криму та Одеській області, і це не випадково. Про викинутих на берег ссавців повідомляли також вчені Румунії, Болгарії та Туреччини, що робить проблему не лише українською, а міжнародною, і дозволяє стверджувати: військові дії у Чорному морі шкодять не лише українському довкіллю, а й усій планеті.
На сьогодні існує два основні підходи виміру шумовго забруднення: активний і пасивний моніторинг. Активний виконується завдяки гідрофонам, це коли дослідники пливуть на човні, і записують усі звуки. Реєструючи сигнали в певному частотному діапазоні, можливо розрізняти навіть окремих тварин, адже їхні сигнали індивідуальні. Під час пасивного моніторингу в певних місцях встановлюють C-POD’и — пристрої, які записують під водою всі звуки. Однак через бойові дії та замінування акваторії Чорного моря виконати ці дослідження неможливо. Тож вченим всіх країн Чорноморського басейну на сьогодні доводиться лише проводити спостереження, фіксувати факти загибелі дельфінів, збирати докази військових злочинів проти природи.
Так, на підставі зібраних науковцями відомостей Одеською обласною прокуратурою відкрито кримінальне провадження за фактом масового знищення об’єктів тваринного світу (дельфінів видів азовка, афаліна, білобочка) внаслідок збройної агресії рф проти України за статтею 441 Кримінального кодексу України — екоцид.
В рамках кримінального провадження фахівцем Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена, Павлом Гольдіним, та ветеринарним лікарем у присутності прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Одеської обласної прокуратури і за допомоги співробітників НПП “Тузловські лимани” на території Нацпарку провели огляд та розтини кількох загиблих особин дельфінів.
Під час розтину були відібрані проби органів і тканин для подальшого лабораторного дослідження патологій з метою встановлення причин загибелі морських ссавців. Відібрані зразки направили для проведення досліджень у Падуанському університеті (Італія), та окремого дослідження структур внутрішнього вуха ссавців у Ганноверському університеті (Німеччина).
Сьогодні кожен може допомогти зібрати докази для притягнення Росії до відповідальності за вбивство дельфінів у Чорному морі. Як саме? Про це розповів Павло Гольдін, доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України.
Він повідомив, що наразі розглядаються кілька можливих причин, що призвели до загибелі дельфінів у Чорному морі. А саме: вплив воєнних дій, збройної агресії рф (вибухові травми або пов’язані з акустикою); хімічний вплив (через отруєння води, морського середовища); численні інфекції (деякі з яких циркулюють у природному середовищі, у морі); стрес та переміщення риби, корму дельфінів (зграї риб пливуть у безпечніші місця, а за ними дельфіни).
— Зараз ми шукаємо сліди хронічних травм, впливів війни, того, чим були уражені дельфіни торік. Звичайно, якщо, наприклад, це була вибухова травма, то сліди зберігатимуться повік. Якщо це був стрес, то сліди цього стресу теж зберігатимуться щонайменше упродовж року, — розповідає Гольдін. — У природі нічого не буває ізольовано. Наприклад, якби був вплив бойових дій внаслідок агресії росії, то він міг збігтися із природними чинниками. Тобто зараз ми виходимо з нульової гіпотези того, що була складна взаємодія декількох чинників як природних, так і створених людиною. Це науково і юридично складні процедури: розслідування триватиме роками.
Для того, щоби посадити росіян на лаву підсудних у Міжнародному трибуналі, знадобиться час. Тому треба робити аналізи належно. Гольдін каже, що науковці намагаються здобути якомога більше матеріалів, зробити якомога більше розтинів і взяти весь матеріал для лабораторних досліджень.
На сьогодні в українських вчених вистачає потужності та ресурсу для того, щоб проводити такі аналізи і розтини. До того ж з ними у одній команді працюють фахівці-екологи чорноморських країн: Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. Усі допомагають і всі зацікавлені в тому, щоб дізнатися правду і зрозуміти, що відбувається. Але, як у будь-якому кримінальному впровадженні, в цьому дуже важливо назбирати якомога більше доказів. Тож якщо ви побачили мертвого дельфіна, повідомте, будь ласка, терміново фахівцям.
Важливо:
— вказати місце знахідки (координати);
— сфотографувати голову і зуби, спину і черевце дельфіна, а також видимі пошкодження, якщо такі є;
— надіслати цю інформацію якомога швидше науковцям Українського наукового центру екології моря та Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України за номерами:
— 067 390 0118 (WhatsApp, Telegram),
— 095 548 6553 WA (WhatsApp, Telegram, Viber),
— 063 970 1500 (WhatsApp, Telegram, Viber)
Або залиште повідомлення на сторінці «Дельфіни Азовського та Чорного морів».
Павло Гольдін пояснив, як це правильно зробити:
— Торкатися дельфіна не можна, він може бути джерелом інфекції. Ми залучимо необхідних працівників, зробимо розтин і візьмемо необхідні матеріали. Зараз питання № 1 — зібрати необхідну інформацію. Далі за можливості вчені відберуть зразки тканин мертвих ссавців. Ці зразки направлять на експертизу до Італії та Німеччини, де незалежні провідні дослідницькі центри Європи зроблять висновок щодо причин їх смерті.
Що робитимемо після війни?
З чого починати роботу по відтворенню популяції дельфінів у Чорному морі? Це питання турбує дуже багатьох: як науковців так і громадських активістів та пересічних громадян.
Павло Гольдін вважає, що перш ніж робити якісь висновки про чисельність дельфінів у Чорному морі, важливо цю чисельність знати — це очевидно. Найкращий із існуючих способів це зробити, за словами Гольдіна, провести авіаційний облік. Звісно, що в умовах війни ніхто цього робити не буде. А ось для післявоєнних досліджень це буде один з оптимальних варіантів досліджень популяції китоподібних у Чорному морі.
Влітку 2022 року такий облік проводили у Біскайській затоці та у водах на захід від Великобританії та Ірландії, дещо пізніше — у Північному та Норвезькому морях — це є частиною великого обліку, що проводиться у Північній Атлантиці. Такі обліки досі проводилися раз на 10 років, але тепер їх повторюватимуть кожні 6 років. Облік минулого року вже другий у шестирічному циклі, а загалом їх було вже чотири.
— На їхній приклад, так само зробили ми й наші колеги у Середземному та Чорному морях. У Середземному перший облік було проведено 2018 року, у Чорному — 2019. Особисто я мав честь брати участь, теж сидів у літаку та рахував дельфінів, — ділиться Павло. — У Чорному морі облік проводили Україна, Румунія, Болгарія та Туреччина. Тому ми маємо попередні оцінки чисельності. Також ми сподіваємось, що вже у 2025 році нам вдасться після війни провести новий облік. Сподіваюся, що на цей час ми переможемо, зможемо літати і у водах Криму.
Що ж тісніше стосується загибелі дельфінів, то потрібно спочатку послідовно прибрати всі фактори їх смертності, а після — сприяти відновленню чисельності цих тварин. Фактори смертності — війна, яка згодом закінчиться, та браконьєри. Якщо з першим пунктом все досить однозначно, то для другого є рішення, які можна застосовувати вже зараз.
— Якщо встановити спеціальні прилади на рибальські сітки (пінгери) або механічні пристрої, а зараз експерименти щодо вдосконалення цих приладів проводяться одночасно в Болгарії та Туреччині, то можна сподіватися, що загибель знизиться в 5 разів, — дає оптимістичний прогноз Павло Гольдін на підставі експериментальних даних, отриманих командою Димитара Попова у Болгарії. — Якщо прибрати чи зменшити інші фактори загибелі, то, звичайно, популяції значно легше відновиться після цих бойових дій.
Про уникнення загрози від браконьєрів та рибалок після війни, як важливий аспект відновлення популяції дельфінів у післявоєнний час говорить також Іван Русєв:
— Нині жодної сітки немає, бо війна — нікого не пускають. Тому після війни не можна пускати браконьєрів та рибалок до акваторії моря в тих місцях, де дельфіни розмножуються, де вони мешкають.
Вчений розповів, шо в НПП “Тузловські лимани” розробили наукове обґрунтування створення великої морської резервації для китоподібних після війни. Щоб дельфіни мали можливість відтворюватися. Для цього важливо створювати великі акваторії національних парків та заповідників.
Заповідні парки, про які говорить Іван Русєв, мають організовувати у північно-західній акваторії Чорного моря. Площі чималі — щонайменше 3000 квадратних кілометрів. Виходом може стати і збільшення акваторії національного природного парку “Тузловські лимани”, де будь-який агресивний фактор стримуватиметься в ім’я відтворення та відновлення популяцій.
Також на Одещині планують створити центр реабілітації дельфінів перед випуском у Чорне море. Можливість його створення вже обговорили керівниця національного природного парку “Тузловські лимани” Ірина Вихристюк та начальник Департаменту природно-заповідного фонду та земельних відносин Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Едуард Арустамян.
Про це повідомив Іван Русєв. Він зазначив, що йдеться, зокрема, й про реадаптацію дельфінів, вилучених через суди з дельфінаріїв. Науковець повідомив, що нині є реальна підтримка Міндовкілля в реалізації цього проєкту.
— Також на сьогодні ми маємо контакти з США, Італією, Іспанією стосовно порятунку дельфінів Чорного моря. Доречно, щоб після війни президент України видав указ про створення великого національного резервату — заповідника, де дельфінам буде забезпечено повний спокій. Ця зона має бути вільна від браконьєрства та рибальства. Офіс заповідника може розташовуватися на острові Зміїний, який став символом опору. Територію резервату охоронятимуть рейнджери. В рамках згаданого мною Указу президента, доводимо, що потрібно створити реабілітаційний або адаптаційний центр для дельфінів. Бо ті тварини, які страждають від різних причин на морі, потребують такої підтримки, а в нас в Україні немає подібного центру. А ще ж багато тварин незаконно утримуються в дельфінаріях (для такого утримання є жорсткі стандарти, але ніхто їх не дотримується) і ми можемо через суд їх забрати і утримувати в такому центрі. Зараз наші колеги-британці мають центри реабілітації тварин, зокрема — і морських ссавців, і вони вже комунікують з нами стосовно того, як ми будемо це робити. Чекаємо тільки на відповідний Указ президента. Вже зараз плануємо багато тренінгів для того, щоб навчати наших фахівців — як поводитися з дельфінами, які потребують допомоги. Тому — переможемо і докладемо максимум зусиль, аби допомогти нашим дельфінам та іншим тваринам відродитися, як і всій українській землі.
Проєкт “Екоцид в Україні: вплив на країни Чорноморського регіону, шляхи спільного вирішення проблеми” створений за участю CFI, Французького агентства з розвитку ЗМІ, у рамках проєкту Hub Bucharest за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.