В Криму продовжують стрімко міліти водоймища, а багатьом людям подають воду за жорстким графіком.

До постійних перебоїв з водопостачанням ніяк не звикнуть жителі тимчасово окупованої Росією Феодосії.

Більше місяця без води залишався житломасив Степний. Все через те, що місцеве, резервне, водосховище повністю порожнє. Основне ж джерело води для Феодосії — Фронтове водосховище – не отримує воду з Тайганського і Білогірського водосховищ, що теж обміліли. А води з Ніжинського, Просторненського і Новогригорівського підземних водозаборів не вистачає для наповнення Фронтового. Тепер на сполох б’ють жителі Старого Криму. Міське водосховище обміліло, це тепер велика калюжа, – повідомив у листопаді активіст і блогер із Феодосії Олександр Таліпов.

За його словами, повністю пересохло джерело святого Пантелеймона Цілителя в Старому Криму.

Торік, щоб потрапити до нього, ми переходили стрімку річку, яка живить старокримське водосховище. Тепер річки немає, а русло забите сміттям, – написав він на своїй сторінці у Фейсбуці.

Олександр Таліпов додав, що вода місцевим жителям подається 3 рази на тиждень — вночі і вранці, а до багатоповерхівок вона взагалі погано доходить.

Крим “балансує на межі”

Проблеми з водою в Криму мають одну конкретну причину: пересихання річок і інтенсивне спрацювання запасів води у місцевих водосховищах природного стоку. До того ж, уже не перший рік тут спостерігається нестача снігу в горах, тож достатнього притоку води від його танення годі й очікувати.

Північно-Кримський канал поблизу Армянська. Світлина: Європростір

Ситуація з водою на півострові зараз настільки серйозна, що будь-які більш-менш рясні опади тут подаються як велика перемога. Приміром, якщо в вересні і жовтні 2021 року місцевий “гідрометцентр” зафіксував значний недобір опадів, що впливали на слабке наповнення води в кримських річках і водосховищах, то вже в листопаді, за його даними, “в басейні більшості річок випали опади, що носили локальний характер”. Водночас у “гідрометцентрі” визнали, що ці опади були значно нижчими від норми і що і що більшість річок у селевих басейнах округів Алушти, Судака та Феодосії залишалися пересохлими.

Як змінювалось наповнення водосховищ на тимчасово окупованому півострові можна побачити за допомогою супутникових знімків. На них добре видно, як після опадів обсягів води в них стає більше. Натомість до повного відновлення водного балансу вони так і не призводять.

Чорноріченське водосховище, що забезпечує водою Севастополь

Як пояснив в. о. заступника директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк, цих опадів недостатньо, щоб наповнити річки, озера і водосховища водою.

Феодосійське водосховище – забезпечує водою Феодосію та Судак. Основне джерело
наповнення – Північно-Кримський канал

Проблему визнають й представники окупаційної “влади” Криму.

Ми балансуємо на межі. Сказати, що проблема вирішена — ні. Так, на місяць, два-три, півроку у нас вода є. Сказати, що вона є на рік уперед — ні, – заявив “гендиректор” “ДУП” “Вода Криму” Максім Новік.

За словами “директора” компанії “Водні технології” Анатолія Копачєвского, найбільший дефіцит води спостерігається у східному Криму, який до 2014 року підживлювався водою з Північно-Кримського каналу.

Міжгірне водосховище – до 2014 року забезпечувало водою Сімферополь. Джерелом
наповнення був Північно-Кримський канал

Рясні дощі навесні і в червні 2021 року, за оцінками місцевих “чиновників”, не допомогли надолужити запаси води у водосховищах.

Сімферопольське водосховище використовується для забезпечення водою м. Сімферополь, Сімферопольської ТЕЦ та Строганівської ТЕЦ

Загалом Крим має 23 великих водосховища, загальний обсяг яких сягає 400 млн кубометрів. Через посушливу погоду в 2019 і 2020 роках більшість із них обміліла, а деякі навіть стали пересихати.

Партизанське водосховище – забезпечує водою Сімферополь та Сімферопольський район

Подача води в Крим технічно неможлива”

Активна фаза потепління і зменшення кількості опадів у Криму співпала з незаконною анексією півострова Російською Федерацією навесні 2014 року. Тоді окупаційна влада захопила в Криму об’єкти Північно-Кримського каналу, який раніше забезпечував до 85% потреби автономної республіки в прісній воді. Через дії російських окупантів і самопроголошеної “влади” співробітники каналу втратили контроль над усіма його спорудами на території півострова з квітня 2014 року.

Відповіддю України стало перекриття подачі дніпровської води в Крим. Для цього за кошти підприємців Херсонської області зробили тимчасову дамбу з мішків із піском і глиною, розташовану на 91 км каналу.

Світлина: Олег Батурін, 2018 рік

Роки без води помітно вплинули на стан каналу за цим насипом: дно розтріскалось, русло поросло деревами і чагарниками.

Світлина: пресслужба ХОДА, листопад 2021 року

У схожому стані опинилась більшість об’єктів каналу на території окупованого півострова.

Світлина: Європростір

Згодом на Херсонщині почали будувати повноцінну дамбу, що мала остаточно перекрити доступ води до Криму. На неї витратили щонайменше 47 мільйонів гривень, а здати її в експлуатацію планували спочатку у 2016, потім — у 2017 році. З того часу на дамбі мало що змінилось, а сама вона так і залишається недобудованою на 10%.

З цієї причини відновлення подачі води в Крим є навіть технічно неможливим — стверджує начальник управління Північно-Кримського каналу Сергій Шевченко.

Сергій Шевченко. Світлина: Олег Батурін

Тим часом від нестачі води страждають фермери Херсонщини: рівень води на землях, розташованих між піщаною і бетонною дамбами не дозволяє зрошувати угіддя.

Все, що потрібно — це розібрати тимчасову дамбу і пустити воду на 16 км каналу, – пояснював “Новому дню” голова Мирненської громади Скадовського району Андрій Сучок.

Про необхідність добудови стаціонарної дамби наголосила під час свого візиту на Херсонщину 22 листопада 2021 року міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук.

Вона запевнила, що цей об’єкт неодмінно введуть в експлуатацію, але таким чином, щоб вона ніколи не змогла навіть суто “технічно” пустити воду до Криму, навіть якщо в Україні зміниться політична кон’юнктура.

Ізобільненське водосховище – забезпечує водою м. Алушта та район

Згадувати про це посадовцям доводиться доволі часто. Привід до цього дають самі представники владної партії “Слуга народу”. Приміром, голова фракції “СН” у Верховній Раді Давид Арахамія в лютому 2020 року заявив, що вважав би “достатнім компромісом” рішення повернути воду до Криму, “аби мати якусь перевагу в перемовинах по Донбасу”. Заява виявилася настільки резонансною, що її довелося спростовувати самому голові Офісу президента України Андрію Єрмаку.

Виправдовуватися довелося і прем’єр-міністру України Денису Шмигалю, який на другий же день після свого призначення у 2020 році заявив, що Україна має відновити подачу води до Криму, оскільки це є питанням “гуманітарної відповідальності” перед жителями півострова. Хоча українські експерти та інші чиновники неодноразово наголошували, що нестача води стала прямим наслідком не стільки перекриття Північно-Кримського каналу, скільки нарощуванням росіянами кількості військових на півострові.

Експерт Майдану закордонних справ Андрій Клименко нагадав і про перевезення окупантами до Криму майже 1 млн військових та цивільних. Тож підвищена потреба населення у воді просто помножилася на посуху і аварійний стан місцевих водогонів.

Загірське водосховище – забезпечує водою м. Ялта та район

За продаж дніпровської води півострову висловлювався екснардеп, міський голова Херсона Ігор Колихаєв.

Якщо Крим — це Україна, то в Криму повинна бути вода,сказав він в інтерв’ю громадському руху “Чесно”.

За таку ж економічну співпрацю з окупованим Кримом виступає й нещодавно призначений голова Херсонської облдержадміністрації [до листопада 2021 року голова партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити”] Геннадій Лагута. Принаймні у своєму колі він не раз висловлював таку думку, – розповів голова Херсонського міського меджлісу Ібрагім Сулейманов.

Нам вода від України не потрібна”

Більш непослідовною була риторика щодо водопостачання в самому Криму. Ще на початку незаконної анексії, в березні 2014 року тодішній директор департаменту держполітики і регулювання в області водних ресурсів Мінприроди РФ Дмітрій Кіріллов запевняв, що дефіцит води півострову не загрожує, “навіть якщо влада України перекриє Північно-Кримський канал”.

Білогірське та Тайганське водосховища – забезпечують водою Білогірський р-н. З 2014 року використовуються для водопостачання в міста Керч, Феодосія та Судак через Північно-Кримський канал. З 2014 по 2015 роки та у 2020-му годах проводилось перекачування води з Тайганського водосховища до Сімферопольського водосховища

Про непотрібність української води на півострові неодноразово заявляв “спікер” “парламенту Криму” Володимир Костянтинов і “голова” Криму Сергій Аксьонов.

Натомість усі спроби окупантів вирішити проблему водопостачання закінчуються не так оптимістично. А їх було чимало. Спочатку Дмітрій Мєдвєдєв, колишній прем’єр РФ, обіцяв збудувати на півострові опріснювальні заводи, сировиною для яких була б солона вода Чорного моря. Потім росіяни заговорили про запуск водогону з Кубані вздовж незаконно збудованого Керченського мосту. Однак ці ідеї виявились утопічними і занадто дорогими для реалізації.

Згодом отримувати прісну воду тут надумали зі свердловин з-під Азовського моря, проте й вона виявилась непридатною до споживання.

На початку грудня 2021 року “голова” Криму Сергій Аксьонов вкотре визнав, що півострову не вистачає води.

Аянське водосховище – забезпечує водою м. Сімферополь та район

Такі суперечливі заяви щодо водопостачання представників окупаційної влади свідчать про їхню розгубленість і нездатність вирішити цю проблему.

На тлі цього українська влада, схоже, зробила висновки зі своїх помилок і все частіше почала згадувати про те, що подача води до півострова заборонена нещодавно ухваленим законом. Не випадково під час свого візиту на Херсонщину міністерка з питань реінтеграції ТОТ Ірина Верещук заявила, що українська влада зробить так, “аби не було навіть шансів на те, що вода в Криму з’явиться” до його повної деокупації.

Матеріал підготовлено завдяки гранту на розслідування, що фінансується Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR) в рамках проєкту «Amplify, Verify, Engage – Information for Democratisation and Good Governance in Eurasia». Погляди та думки, висловлені в цій публікації належать авторам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію IWPR.

Джерело супутникових знімків для GIF: apps.sentinel-hub.com/eo-browser, GIF: Європростір та Олег Батурін

Джерело головної світлини: Facebook/Олександр Таліпов

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я