Після ліквідації малокомплектних навчальних закладів їхні учні перейшли до великої школи і стали вчитися значно краще. Цьому посприяла реформа “Нової української школи”. Завдяки їй тут створили більш комфортне і приємне середовище, в якому учням дають не лише знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Коли Руслан Волощук з Берислава кілька років тому дізнався, що розташовану неподалік створеного ним дитячого будинку сімейного типу школу вирішили зробити початковою, його охопив відчай. У голові промайнуло: “В жодному разі не можна цього допускати!” Чоловік зізнається, що переживав, як його прийомні сини сприймуть перехід до іншого закладу, чи не ображатимуть їх там, наскільки це буде для них зручно.

Зараз ці спогади викликають у Руслана посмішку.

– Коли дітей перевели навчатися до опорного закладу повної загальної середньої освіти (ОЗПЗСО), вони почали бігти на уроки з радістю. Загалом у цій школі навчалися семеро моїх дітей, а зараз двоє — в 5 і 9 класах. У кожного з них знання значно покращились. Хтось добре підтягнув англійську, фізику, українську, хтось інші предмети. Ми всі дуже задоволені. До того ж, у школі працює багато цікавих гуртків, тут проходять різні заходи. У хлопців очі горять і кожен має заняття собі до душі, – розповів Руслан Волощук.

Задоволена школою і Тетяна Рожко, яка виховує 10 прийомних дітей.

– У мене тут навчається двоє в п’ятому класі і дівчина в сьомому. Спочатку я теж переживала, як їм буде на новому місці, не хотіла, щоб закривали 5-9 класи в нашій школі №4. Коли ж побачила, що їм у новій школі сподобалось більше, заспокоїлась, – зізналась вона.

Тетяна Рожко і Руслан Волощук зі своїми дітками

Від оптимізації діти тільки виграли”

Реорганізація колишньої школи №4 в філію №1 ОЗПЗСО з початковими класами кілька років тому виявилась прелюдією до більш масштабного реформування освітньої мережі в Бериславській громаді. Приводом для цього стало приєднання до міста восени минулого року сіл з малокомплектними школами. В багатьох класах там навчалось не більше п’яти учнів, а деяких класів не було взагалі.

До оптимізації в Бериславі підійшли доволі радикально і одним махом ліквідували 4 початкові школи – у Томариному, Зміївці, Урожайному і початкову філію №2 Бериславського ОЗПЗСО. Таке непопулярне рішення в громаді спочатку сприйняли негативно. Однак дуже швидко батьки переглянули своє ставлення.

– Коли в нашій сільській школі закривали 5-9 класи і реформували її у початкову, я спочатку була проти. Бо школа ця – рідна. І я, і донька до неї звикли та й страшнувато було віддавати її навчатися до міста. Тоді в її класі навчалося лише 4 учні й донька серед них вважалася найсильнішою. Коли ж вона перейшла до бериславської школи, з’ясувалось, що знання їй треба серйозно підтягувати. Але вона справилась. Сама, з задоволенням працювала над домашніми завданнями і 9 клас у цьому році закінчила з відзнакою, – розповіла жителька Томариного Антоніна Загрєбаєва.

За її словами, доньку дуже привітно зустріли в школі. Дуже швидко дівчина знайшла в Бериславі нових друзів і навіть була обраною командиркою класу.

– Головна проблема всіх наших оптимізованих шкіл — відсутність дітей. Через це там неможливо було забезпечити високу якість освіти і впроваджувати стандарти нової української школи. Бо в тому ж Томариному на всю початкову школу залишалось лише 2 класи по 5 дітей в кожному, – пояснює начальник відділу освіти, культури, молоді, туризму та спорту Бериславської міськради Михайло Гончар.

Радість навчання: чотири роки нової української школи

Про те, що їм подобається навчатися у великій опорній школі говорять і самі учні.

– Тут клас більше! І красивіше! І просторіше! І дітей більше! – з захопленням відповідають на питання “Нового дня” учні 4-в класу, перекричуючи один одного.

– Цих дітей перевели з реформованої школи №5. І вони вже четвертий рік вчаться в “Новій українській школі”, для якої в ОЗПЗСО створені всі умови, – пояснює вчителька Марина Сьомик.

Вже з назви реформи “Нової української школи” випливає те, що дітей в школі з перших класів чекає багато нового: зовсім інше освітнє середовище – сучасне та функціональне, нові навчальні методики та підходи. Головною ж її метою було створення школи, в якій приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Деякі уроки, поки дозволяє тепла погода, для учнів початкових класів проводять на вулиці. Діти – у захваті!

Як переконалась Марина Сьомик, у центрі реформи є дитина, яка має своє ім’я, характер та емоції. Тож із перших днів у школі її учні не відчули кардинальних відмінностей з вихованням у дитсадку і це вберегло їх небажаного стресу.

Вчителька 1-а класу Ірина Бондаренко працює в школі вже 35 років. Вона згадує: мала відчуття, що в старій системі потрібно щось змінювати. Якщо тепер діти навчаються у формі гри, то раніше вони мусили сидіти і слухати. Зараз викладання складається з інтегрованих уроків — за старими програмами їх проводили лише час від часу.

За словами вчительки, кожен урок супроводжують руханки, фізкульт-хвилинки. Кожен день починається з ранкового кола, де діти можуть поділитися своїми емоціями, розповісти про свої досягнення і враження. В усіх початкових класах є куточок настрою, де учні кольорами відмічають, як вони почуваються протягом дня.

– Без цього дуже важко зацікавити дітей. Адже навіть у першому класі вони мають кліпове мислення, бо активно користуються смартфонами, інтернетом. Тому ми працюємо над тим, щоб кожному приділяти якомога більше уваги і робити уроки яскравими та різноманітними, – каже Ірина Бондаренко.

– Нова українська школа для нас це новий підхід до сучасних дітей. Завдяки реформі змінилося й ставлення вчителів до викладання уроків. Вони постійно залучають нові методи і форми навчання. Приміром, поки дозволяє погода, ми проводимо деякі уроки на вулиці. Зараз “Новою українською школою” у нас охоплені всі початкові класи, а з наступного року це буде й 5 клас, – розповіла директорка школи Наталія Федоренко.

Директорка Бериславського ОЗПЗСО Наталія Федоренко. Джерело: Фейсбук/Наталія Федоренко

Автори реформи “Нової української школи” переконані, що вона допоможе випускникам шкіл успішно соціалізуватися, розпочати професійну діяльність або продовжити навчання в інших закладах. “Вона формуватиме ядро знань, на яке будуть накладатися уміння цими знаннями користуватися, цінності та навички, що знадобляться випускникам у професійному та приватному житті”, – йдеться в офіційній концепції реформи.

З наступного року вчитися по-новому стане більше дітей. Для цього уряд ухвалив новий державний стандарт і типову освітню програму для 5-9 класів. Вони дадуть можливість учням обирати певний курс навчання, а вчителям — впроваджувати власні освітні програми.

Наталія Федоренко запевняє, що в опорному закладі готові запроваджувати методику “Нової української школи” у більш старших класах. Для цього тут уже мають нові сучасні кабінети. Створена й сучасна інклюзивно-ресурсна ігрова кімната. За рахунок залишків освітньої субвенції проводять капремонт їдальні, у жовтні планують відкрити нову сучасну спортивну залу.

У спортивній залі школи завершується капітальний ремонт.

А на майбутнє збираються провести ремонт актової зали, фойє і встановити сучасний вуличний спортмайданчик.

– Ще одна важлива частина реформи — перенавчання вчителів. Частина з них уже поїхали на курси, а згодом підтягнуться й інші. Нас чекає багато нового і я переконана, що все у нас вдасться, – запевнила Наталія Федоренко.

Цей матеріал створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here