Поки аграрні ПТУ ледь животіють, на їх землях заробляють інші.

“Тільки не фотографуйте наші стіни!” – просить, ледве побачивши в моїх руках фотоапарат, викладач фізкультури та захисту Вітчизни Юрій Стубров. Разом з ним ми знаходимось в спортзалі Іванівського професійного аграрного ліцею (ПАЛ) Генічеського району, який явно не бачив повноцінного ремонту ще з минулого століття. Облущені стіни, брудний й місцями заіржавілий спортивний інвентар, старезні вікна і, схоже, давно “мертві” опалювальні труби.

– Взимку тут дуже холодно, – підтверджує Юрій Стубров. – Тож як тільки настає тепло, ми всі бігом переходимо на вуличний спортмайданчик і до нових холодів займаємося там.

Цікавлюся: скільки потрібно грошей, щоб привести спортзалу до ладу?

– Багато. Я бачив, який ремонт зробили у своїй спортзалі в Чаплинському професійному аграрному ліцеї. На нього 250 тис. грн “бабахнули”. У нас таких коштів нема, – відповідає заступник директора ліцею Василь Прасолов.

– Час від часу тут робиться ремонт. Ось, пофарбували стіни, але вся фарба облізла наступного ж року. Тому треба робити все капітально, з утепленням. Бо через парниковий ефект усі ці поточні ремонти — горе грошам, – додає Юрій Стубров.

Відсутнє опалення і в їдальні.

Рукомийник типу “Мойдодир” біля входу до їдальні
Гасла в їдальні ліцею теж залишились незмінними з минулого століття

Оновлення потребують навчальні аудиторії.

Здається, не випадково біля входу до ліцею усіх відвідувачів зустрічає старенький трактор з “пам’ятника першим механізаторам”, ніби натякаючи своїм видом, що час у цьому місці зупинився. Причому, дуже давно.

Пам’ятник першим механізаторам з’явився у 1966 році

Фіктивні договори і земелька за безцінь

Попри це ліцей, як і всі інші заклади профтехосвіти аграрного спрямування на Херсонщині, “сидить” на золоті. За восьма ліцеями і ПТУ, а також Каховським агротехнологічним фаховим коледжем закріплено майже 3 тисячі га державних орних земель, які б могли приносити гарні доходи. Намагався заробити на “своїх” 443 гектарах і Іванівський ліцей.

Починаючи з 2017 року він уклав кілька договорів з місцевими фермерами “про співпрацю з організації виробничої практики, обробітку землі та вирощування сільськогосподарської продукції”. Завдяки цьому, як каже голова Іванівської територіальної громади Віктор Дебелий, землі ліцею нарешті почали оброблятися, а не заростати бур’яном. Проте обласна прокуратура дійшла до інших висновків. Її слідчі заявили, що договори з навчальним закладом уклали всупереч інтересам держави. Ще й практично за безцінь.

“Раніше землі ліцею поростали бур’яном”, – стверджує голова Іванівської громади Віктор Дебелий. Світлина 17 березня 2021 року

“Вони є удаваними і фактично приховують договір оренди землі, яка використовувалась у комерційних цілях. Ніяке стажування учнями не відбувалось, робочі місця не створювались, учні до роботи на новій техніці не залучалися”, – написали одразу в кількох позовних заявах до Господарського суду Херсонської області представники прокуратури.

Протягом лише цього року суд виніс уже 3 рішення про визнання недійсними договорів на загальну площу біля 300 гектарів, укладених з місцевими підприємцями. Суд визнав, що відповідно до цих угод “сторони взяли взаємні зобов’язання спільно діяти з метою одержання прибутку”. І на тому крапка не поставлена: на 22 вересня призначений розгляд справи про визнання недійсним ще одного договору на 90 га з фермерським господарством “Рута-1”.

Самі підприємці стверджують, що звинувачення прокуратури не відповідають дійсності.

– Все, що можна було зробити для Іванівського ліцею і для дітей, я робив. На жаль, в нашій країні такі закони, що як би ти не робив для когось краще, правоохоронці обов’язково до тебе причепляться, – сказав один із них, Василь Верещака.

Це підтвердили і в самому закладі.

– Підприємці допомагали нам обробляти землю, брали учнів на виробничу практику. Проблем з її проходженням у них не було, – запевнив заступник директора Іванівського ПАЛ Василь Прасолов.

Іванівський ліцей далеко не єдиний, хто укладав договори, визнані судом неправомірними. Подібна практика на Херсонщині виявилась доволі поширеною.

Так, навесні прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути Бериславському ПАЛ земельну ділянку площею 68 га. Схожі позови обласна прокуратура направляла до суду щодо Архангельського ПАЛ, Великолепетиського профтехучилища №22 і ПТУ №26 с. Гаврилівка Бериславського району. Про це нам повідомили в прокуратурі у відповідь на наш запит.

Загалом протягом 2018-2021 років закладам профтехосвіти Херсонщини повернуто 11 земельних ділянок, що належать їм на праві постійного користування.

Текст гімну Іванівського ліцею при вході до закладу

Натомість в управлінні освіти і науки облдержадміністрації стверджують, що отримані завдяки договорам про співпрацю кошти є одним із основним джерел поповнення спеціальних фондів ліцеїв і ПТУ. У 2020 році спецфонд лише Іванівського ПАЛ поповнився майже на 1 млн грн, а, приміром, Архангельського ПАЛ — на 2,5 млн грн. Але й цих коштів їм не вистачає.

Як розповіли “НД” в Іванівському ліцеї, лише завдяки спецфонду заклад має гроші, які може направляти на ремонти та оновлення своєї бази. Бо з державного чи обласного бюджету на ці потреби кошти практично не виділяються.

– Донедавна у нас навіть не було чим обробляти землю. Лише в 2017 році нам виділили 4 трактори. Тож не від доброго життя закладу довелось укладати договори про співпрацю. Зараз у нас уже є можливість самим обробляти землю, хоча для цього теж потрібно вкласти дуже багато коштів. Але ми сподіваємося, що це дасть більше прибутків закладу. А значить, й кошти на нові ремонти, – пояснив Василь Прасолов.

Заступник директора Іванівського ПАЛ Василь Прасолов

Куди поділись учні — ніхто не знає”

У вересні в Господарському суді Херсонської області розглядатимуть справу, яка відрізняється від описаних схем з використанням земель. У ній прокуратура вимагає визнати недійсним інвестиційний договір, укладений в 2017 році між Каховським ПАЛ та ПП “Злотодар”.

За цим документом очолюване колишнім народним депутатом, а нині депутатом Херсонської облради Сергієм Хланем підприємство зобов’язалось до 2038 року інвестувати в заклад “орієнтовно 31,98 млн грн”. Частина коштів мала піти на “виконання робіт з ремонту будівель та споруд ліцею, оновлення навчального інвентарю та матеріально-технічного забезпечення”.

“Встановлено, що в 2017 році керівництвом навчального закладу в порушення вимог чинного законодавства укладено договір про співпрацю з приватним підприємством, який має ознаки удаваного правочину і приховує під собою факт оренди землі. Вимагаємо повернути 371,8 га землі вартістю 15,73 млн грн навчальному закладу для використання її виключно в інтересах дітей”, — заявили в пресслужбі обласної прокуратури.

Сам Сергій Хлань назвав ці дії спробою рейдерства задля передачі ділянки іншим особам. За його словами, підприємство вклало в колись занедбану землю більше 1,5 млн грн та 1 млн грн на проєкт зрошення загальною вартістю 10 млн грн, яке планували зробити до кінця цього року.

– Це ж і є мета будь-якого інвестиційного договору — залучати гроші інвесторів, щоб держава не витрачала свої кошти, – переконує Сергій Хлань.

За інформацією управління освіти і науки ХОДА, Каховський ПАЛ у 2019 і 2020 роках залучав до свого спецфонду приблизно по 600 тис. грн. Проте слідів цих коштів помітити в закладі нам не вдалось. Як і почути з перших вуст, що не так з інвестиційним договором. Під час візиту до ліцею в квітні ми побачили старі аудиторії, далеко “не першої свіжості” туалети і встановлені ще в радянські часи вікна, крізь які гуляє вітер.

Побачити більше нам не дали. Призначений в лютому 2021 року виконувачем обов’язки, а з 19 травня вже повноцінним директором ліцею Володимир Рурик навідріз відмовився з нами спілкуватись і не захотів показувати інші навчальні аудиторії.

– Бо ви пишете неправду, – обурено кинув він, швидко спускаючись сходами.

Ледь встигаючи за ним, цікавлюсь, коли ж ми зможемо зустрітись.

– Коли тут буде директор, тоді й задасте йому питання, я лише виконую обов’язки, – сказав Володимир Рурик і стрімко вибіг із будівлі ліцею.

Більш говіркими виявились учні закладу. Питаю у них: чи все їх задовольняє в ліцеї?

– В класах холодно, ходимо у верхньому одязі. Але чи не найбільше переживаємо за роботу — що буде, коли завершимо навчання, – зізнались вони.

Наявність проблем у закладі не приховували й працівники ліцею. Зокрема – безлад з публічними закупівлями і розподілом коштів адміністрацією ліцею. Про це ще взимку вони написали в своїх колективних зверненнях до Міністерства освіти і науки та управління освіти і науки ХОДА.

“Володимир Рурик — людина, наближена до народного депутата України Володимира Іванова. Цей нардеп побачив чергове джерело збагачення у нашому закладі і ще в 2019-2020 роках почав вимагати копії державних актів на землі ліцею. Пріоритетом тут є не навчання і виховання молодого покоління, а землі закладу й наявна у нього техніка”, — написав у скарзі до МОН 4 січня 2021 року тодішній заступник директора Каховського професійного аграрного ліцею В’ячеслав Ходос.

Володимир Рурик на сайті ліцею досі вказаний як в. о. директора. Джерело: https://025kpal.ukr.school/administratsiya-shkoly/

Звернення працівників ліцею стало однією з підстав для проведення перевірки освітньої та фінансово-господарської діяльності Каховського ПАЛ. Вона встановила, що в закладі відсутній контроль за відвідуваннями учнями занять. Приміром, під час перевірки в деяких групах із 25 осіб на заняттях у закладі були присутні лише 3-4 учні.

“Майстри виробничого навчання та класні керівники не можуть чітко пояснити причину відсутності того чи іншого учня. Аналіз виконаних ними завдань поверховий. В неналежному стані ведення бухгалтерського обліку, не забезпечується дотримання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”. Наприклад, не оприлюднено звіти про договори про закупівлю, укладені без використання електронної системи закупівель”, – написано в довідці про діяльність Каховського ПАЛ, підписаній членами робочої групи управління освіти і науки ХОДА.

Також у ній йдеться про відсутність належного контролю за використанням пального, “що призводить до його безпідставного списання”. Виявлені й факти закупівлі молока, риби та інших продуктів за завищеними цінами в грудні 2020 року і безлад у накладних.

“На балансі Каховського ПАЛ перебуває 127 одиниць сільгосптехніки та транспортних засобів, з них 77 передані з новоолексіївського ПТУ №23 Генічеського району. Проте, до 70% цієї техніки морально застаріла, розукомплектована та не може використовуватися”, – написано в довідці.

Про відсутність учнів під час занять у Каховському ПАЛ під час зборів колективу закладу 8 лютого 2021 року згадувала й тодішня начальниця управління освіти і науки ХОДА Тетяна Юшко.

Її ж підлеглі зізнались, що подібні проблеми є ледь не у всіх ліцеях та ПТУ області.

– У багатьох училищах діти взагалі не ходять на уроки. Якщо їх перевірити, такі порушення будуть майже всюди. І їх цілком можна було б уникнути. У тому ж Каховському ПАЛ до появи Рурика більше року зволікали з проведенням конкурсу на посаду директора. І його призначення було там не випадковим: один з чинних народних депутатів, обраних від Херсонщини, забажав отримати контроль за землею ліцею. Саме з цим пов’язані кадрові перестановки у закладі та спроби за допомогою прокуратури розірвати чинний інвестиційний договір, – на умовах анонімності сказала одна зі співробітниць управління освіти і науки ХОДА.

Неефективні, застарілі і не прозорі

Про те, що в системі профтехосвіти не все гаразд обласним чиновникам спробували нагадати працівники і учні Білозерського ПТУ №6. 19 серпня вони влаштували акцію протесту під стінами ХОДА: до них дійшла інформація про наміри закрити їхній заклад. На підтримку училища прийшли й аграрії.

– Вже у 2012-му році хотіли закрити це училище. Комусь територія сподобалася, місце. Техніка шикарна, база шикарна, земля є, яку можна обробляти. Ми тоді його відстояли, потім діло затихло. І тепер знову виникла ця тема, — сказав представник Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонської області Віктор Дністрянський.

Отримати коментарі з приводу ситуації в профтехосвіті області в управлінні освіти і науки ХОДА виявилось непросто. Протягом року тут тривали кадрові “гойдалки”. Попередня начальниця Тетяна Юшко неохоче йшла на контакт з пресою. Коли ж нам вдалося, нарешті, зустрітися з нею, розмови не вийшло.

Радниця голови ХОДА, ексначальниця управління освіти і науки ХОДА Тетяна Юшко і голова ХОДА Сергій Козир. Джерело: Facebook/ХОДА

– Недоліки ми виявляли не тільки в Каховському ліцеї, в інших закладах перевірки проводяться так само. Це наша повсякденна робота. За час мого керівництва жодного директора не притягували до дисциплінарної відповідальності. Роботу закладів профтехосвіти області я вважаю ефективною, – відповіла вона і несподівано різко та доволі агресивно змінила тему розмови. – Знаєте, я не можу вас зрозуміти. Знаю, до чого ви це робите. Попереджаю, не треба мене викривати в чомусь. Я не так довго тут працюю, щоб ви критикували мене.

Тетяна Юшко також визнала, що справді не хотіла давати коментарі на тему профтехосвіти.

– Бо ви починаєте про одне, говорите про друге, а напишете третє, – заявила вона.

Невдовзі після цієї розмови Тетяну Юшко звільнили і призначили радницею голови ХОДА. Приводом для цього стало рішення суду, за яким на посаду начальника управління повернулась Ірина Дробиш: їй вдалося довести, що восени 2020 року тодішній голова ХОДА Юрій Гусєв звільнив її незаконно. Проте й вона довго тут не протрималась. А на початку вересня стало відомо, що колишня начальниця Тетяна Юшко виграла конкурс на цю вакантну посаду.

За відсутності її в управлінні ситуацію в профтехосвіті коментували тут більш охоче.

– Спецфонди для ліцеїв є чи не єдиною можливістю проводити ремонти, оновлювати техніку і розвиватися, – пояснила головна спеціалістка відділу вищої та професійної освіти управління освіти і науки ХОДА Лариса Гаран. – Пов’язано це з тим, що майно закладів профтехосвіти належить державі, а облрада не може направляти кошти обласного бюджету на розвиток матеріально-технічної бази, що не є її комунальною власністю. Саме тому ліцеї і ПТУ фінансуються з бюджету лише за захищеними статтями: зарплата, енергоносії, податки. По суті, вони є заручниками. Бо область і держава їм не допомагають, а викручуватись якось потрібно.

Під час цієї розмови в управлінні надали план оптимізації мережі закладів професійної освіти Херсонщини. Відповідно до неї у 2022 році пропонується оптимізувати Бериславський ПАЛ шляхом приєднання його до гаврилівського ПТУ №26, а у 2023 році оптимізувати Білозерський ПТУ №6, приєднавши його до Олешківського професійного ліцею. За орієнтовними розрахунками це дозволить протягом 4 місяців зекономити більше 7 млн грн. І це в цінах 2021 року. Причиною оптимізації там названо “неефективність мережі закладів профтехосвіти”, наявність якої заперечувала Тетяна Юшко.

Необхідність оптимізації пояснили також “застарілою матеріально-технічною базою закладів, дублюванням у них професій і кваліфікацій, скороченням контингенту, браком висококваліфікованих педпрацівників, недостатнім фінансуванням і відсутністю надійного прогнозування потреб ринку праці на національному і регіональному рівнях”.

Вирішити більшість цих проблеми давно міг би новий закон про професійну освіту, робота над яким триває більше 3 років. Саме він мав дати право ліцеям і ПТУ вільно розпоряджатися своїм майном та землями і більш ефективно наповнювати спецфонди для власного розвитку. Ще в жовтні 2020 року цей законопроєкт, нарешті, подали до Верховної Ради. Але досі “слуги народу” так і не знайшли часу, щоб його доопрацювати і затвердити.

Поки ж цей закон “завис у повітрі”, а обласні посадовці замість достатньої фінансової підтримки ліцеїв “розводять руками”, призначають “слухняних” директорів, “дерибанять” землю і тікають від незручних запитань, заклади профосвіти продовжують занепадати. А їх учням доводиться й надалі мріяти про теплі і чисті аудиторії, хороші бази для навчання та гарні професії, з якими вони не мали б жодних проблем у пошуках роботи.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here