“Дискримінація кримськотатарських жінок на окупованій території має безпрецедентний характер”.

“Сотні жінок та дівчат в тимчасово окупованому Криму піддалися переслідуванням та дискримінації. Найбільш вразливою групою на півострові залишаються сім’ї політичних в’язнів Кремля, які залишилися без чоловічої підтримки: 64 дружини, 119 матерів та 98 дочок”, – повідомила менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру Зарема Барієва.

Про це вона заявила на пресконференції “Жінки Криму – жертви окупації”, присвяченій 40-річчю вступу в силу Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, що відбулася в пресцентрі Українського кризового медіа центру.

За словами Барієвої, з 2014 року Кримськотатарський ресурсний центр зареєстрував цілий ряд репресивних дій щодо жінок. Так, відомо про 18 обшуків, проведених у журналісток, блогерок і навіть вчительки кримськотатарської мови. П’ять жінок притягнено до кримінальної відповідальності за громадянську активність, відкрито 21 адміністративну справу. 

Російські силовики здійснили три спроби притягнення до кримінальної відповідальності (на щастя, всі три жінки наразі на свободі), на двох переселенок з Криму на півострові чекає заочний арешт. Є відомості про два випадки тиску на адвокатів та один – насильницького викрадення активістки з метою залякування. Найгіршим проявом свавілля окупантів стали 12 смертей громадських активісток за нез’ясованих обставин.

Особливо прискіпливу увагу російські силовики приділяють членкиням забороненого з 2016 року Меджлісу кримськотатарського народу та його місцевих філіалів. Під юридичне переслідування та залякування потрапили 4 членкині Меджлісу та понад 200 його місцевих активісток. 26 делегаток Курултаю кримськотатарського народу були змушені обмежити свою активність через погрози їхнього переслідування.

Від імені цих жінок виступила адвокатка Еміне Авамілєва, яка проживає на окупованому півострові. Вона та інші активісти забороненого окупантами Меджлісу перебувають під постійною увагою ФСБ та прокуратури. Найпоширенішою практикою стала масова розсилка “застережень про неприпустимість порушення законодавства” напередодні пам’ятних дат – Дня незалежності України, Дня пам’яті жертв депортації кримських татар, Дня кримськотатарського прапора тощо.

Авамілєва підкреслила, що вона та інші активістки не відмовляться і надалі працювати над розвитком національної ідентичності кримських татар. 

Про законні шляхи захисту прав жінок Криму з опорою на Конвенцію ООН про недискримінацію жінок доповіла менеджерка КРЦ Людмила Коротких. Як пояснила вона, для задіяння механізмів Конвенції необхідне “вичерпання національних юридичних можливостей” аж до касаційної інстанції – після цього можливе звернення до Комітету ООН з прав жінок. Окрім цього, громадяни та правозахисні організації мають активно залучати інші міжнародні інституції, як-то ЄСПЛ та ОБСЄ, на захист людей окупованого Криму. Для прикладу, Міжнародний суд ООН уже прийняв проміжне рішення щодо відновлення діяльності Меджлісу на півострові. 

Історикиня Гульнара Абдуллаєва підкреслила, що дискримінація кримськотатарських жінок на окупованій території має безпрецедентний характер в історії цього народу. Вона нагадала, що жінки грали помітну роль у житті ще середньовічного Кримського ханства і навіть входили до ханського дивану – нарадчого органу при хані. 

Кримські татарки пліч-о-пліч з чоловіками розпалювали вогонь національного відродження у ХІХ столітті, а у 1917 році декілька діячок національного руху увійшли до керівних органів Кримської народної республіки. Саме жінки були одним з рушіїв повернення кримських татар на історичну батьківщину після 1989 року. Відіграють вони помітну роль і в сучасному опорі окупаційному режиму, тому російські силовики і розгорнули репресії також і проти кримських татарок. Кримськотатарські жінки опинилися під подвійним тиском – і прямих репресій за діяльність та громадянську позицію, і як члени родин переслідуваних активістів.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here