У Каховці відновили пам’ятний знак на честь російських окупантів (оновлено)

Олег Батурін

0
90

На урочистій події був присутній заступник голови Каховської райдержадміністрації Андрій Сєров.

28 жовтня у Каховці відновили пам’ятний знак, встановлений на честь окупантам і окупації України – так званий “командний пункт Васілія Блюхєра на місці боїв 1920 року”. Про це повідомила кандидатка в депутати Каховської міської ради від партії “Слуга народу” Олександра Сєрова, оприлюднивши повідомлення свого чоловіка, заступника голови Каховської райдержадміністрації, кандидата в депутати Любимівської селищної ради Каховського району від партії “Слуга народу” Андрія Сєрова:

Без минулого сьогодення нічого не варте…

Приємно, коли відновлювати історичні пам’ятки разом беруться представники влади, бізнесу та громадськості, а також просто небайдужі мешканці Каховщини.

Сьогодні відбулось відкриття відновленого пам’ятнику на місці командного пункту під час боїв за Каховський плацдарм в серпні 1920 року», – повідомили вони у Фейсбуці 28 жовтня, додавши до допису дві світлини з цієї події*.

На світлинах видно заступника голови Каховської РДА Андрія Сєрова, кандидата в депутати Каховської міськради від партії “Європейська солідарність” Володимира Менисенка та представників забороненої Комуністичної партії України.

Нагадаємо, що за пропаганду тоталітарного режиму в Україні передбачена кримінальна відповідальність – ст. 436-1 Кримінального кодексу України передбачає від 5 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

Втім, Каховська поліція не бажає розслідувати справи за цією статтею і ігнорує всі звернення щодо порушення декомунізаційного законодавства в місті. Поки ж за ініціативою місцевої влади тут перенесли до розташованого в центрі міста історичного музею пам’ятники російським керманичам і воєначальникам Владіміру Лєніну, Васілію Блюхєру, Сєргєю Орджонікідзе і Міхаілу Фрунзе.

Так званий “командний пункт Васілія Блюхєра на місці боїв 1920 року” не перебуває в жодному з реєстрів пам’яток та не має жодної мистецької цінності.

*Уточнення від 29 жовтня, 14:00 – Спочатку в тексті було вказано, що автором вказаного повідомлення була кандидатка в депутати Каховської міської ради від партії “Слуга народу” Олександра Сєрова. Насправді, вона лише оприлюднила пост, автором якого був її чоловік, заступник голови Каховської райдержадміністрації, кандидат в депутати Любимівської селищної ради Каховського району від партії “Слуга народу” Андрій Сєров. Дякуємо Олександрі Сєровій за уважність і уточнення!

29 жовтня ми відвідали цей обеліск. З’ясувалось, що його п’єдестал пофарбований в кольори забороненої в Україні георгіївської стрічки – символу російських окупантів у Криму, Донецькій і Луганській областей.

Світлина Олега Батуріна
Світлина Олега Батуріна

Як прокоментували “Європростору” в Українському інституті національної пам’яті, за пропаганду тоталітарного режиму, а також використання кольорів георгіївської стрічки вони підготували звернення до Національної поліції з вимогою притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Васілій Блюхєрросійський воєначальник, маршал СРСР (1935), причетний до політичних репресій в Радянському Союзі у 1930-х рр.

Народився в сім’ї селянина. Учасник Першої світової війни. Після Жовтневого перевороту вступив до Червоної гвардії, а потім до Червоної армії. У 1919–1920 рр. обіймав високі посади в Червоній армії, воював в Сибіру проти адмірала О. Колчака і на Південному фронті проти генерала П. Врангеля. Брав участь у боях під Каховкою і в штурмі Перекопу. У 1921–1922 рр. – головнокомандувач, військовий міністр і голова Військової ради Далекосхідної республіки. Після громадянської війни – командир 1-го корпусу і начальник Петроградського укріпленого району, заступник командувача військами Українського військового округу. В 1924–1927 рр. – головний військовий радник революційного уряду в Кантоні, Китай. З 1929 р. – командувач Особливою Далекосхідною армією. За посадою і впливом у регіоні він був військовим диктатором радянського Далекого Сходу. З 1934 р. член ЦК ВКП(б).

Після невдалих для СРСР боїв на озері Хасан, 22 жовтня 1938 р. був заарештований. 9 листопада помер у Лефортівській в’язниці. 10 березня 1939 р. посмертно позбавлений звання маршала і засуджений до смертної кари за шпигунство на користь Японії, участь в антирадянській організації і у військовій змові.

Придушував повстання оренбурзьких козаків (кінець 1917 – початок 1918 рр.), брав участь у геноциді козацтва. За операції створеної ним Південно-Уральської партизанської армії проти козаків (липень–вересень 1918 р.) першим з більшовиків отримав орден Червоного прапора. З партизанського загону Блюхєр сформував 30-ту стрілецьку дивізію, яка увійшла в 3-ю Червону армію. При дивізії він створив каральні інтернаціональні частини, в т.ч. батальйон з німців та угорців. У випадках військових невдач або проявів невдоволення у своїх військах застосовував процентні розстріли бійців. Проводив репресії проти амурського і уссурійського козацтва. У 1929 р. командував Особливою Далекосхідною армією, яка вторглася на територію Китаю, фактично здійснивши акт міжнародної агресії, який Блюхер назвав випереджувальним ударом. Під час цієї операції підлеглі йому війська вчинили страшний погром у Триріччі, китайській території, де проживали далекосхідні козаки, які втекли від більшовиків. У 1936–1938 рр. у підвідомчих йому частинах прокотилося кілька хвиль кривавих чисток, Блюхєр цьому не перешкодив. У 1937 р. був причетний до розправи над групою високопосадовців РСЧА на чолі з М. Тухачевскім.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here