Як писати про гендерну ідентичність та сексуальну орієнтацію, яка лексика щодо ЛГБТ-людей є коректною, і чи не нехтують етичними нормами в ЗМІ? Такі питання розбирали під час тренінгів для журналістів і блогерів на Херсонщині. Навчання у Новій Каховці цього місяця проводили спільно дві організації – херсонська «Європростір» та запорізька «GenderZ». Про це повідомляє IPC-Генічеськ.

Під час навчання розглядалась базова інформація стосовно ЛГБТ, сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ), стереотипи та міфи щодо ЛГБТ-спільноти, феномену гомосексуальності і трансгендерності, коректна лексика, етичні норми в роботі журналістів.

Херсонські журналісти і блогери також мали можливість поспілкуватися в неформальній атмосфері з «живими книгами» – представниками та представницями ЛГБТ-спільноти.

«Навчальний елемент дуже важливий – розібратися в термінології, побачити якісь найкращі практики, провести аналіз конкретних статей, заголовків. Такий тренінг не був би успішним без зустрічі з представниками ЛГБТ-спільноти, це допомогає журналістам побачити людину, поспілкуватися, поставити питання, і це буде тими сходами професійного зростання, ідучи від конкретних людей», – зазначила представниця медіа-клубу громадського діалогу «Європростір» Світлана Ботченко.

Про проблеми, з якими зустрічаються ЛГБТ-люди в Україні, розповів представник правозахисної організації «GenderZ», що працює у сферах дотримання прав і свобод людини для ЛГБТ та гендерної рівності, Костянтин Андрєєв.

Костянтин Андрєєв

Для наочності він навів шкалу з п’яти пунктів, які можна використовувати не тільки для цієї спільноти.

«Лесбійки, геї, бісексульні та трансгендерні люди стикаються з багатьма проблемами. На першому рівні цієї шкали дискримінація проявляється у жартах, ми всі чули жарти про стереотипних геїв або лесбійок, 95-й квартал також багато жартував про ЛГБТ. Другий рівень – це ігнорування. І це також підтверджується, адже за соціологічними дослідженнями, кожен третій українець готовий сприймати ЛГБТ-людину як туриста, лише кожен пятий може сприймати ЛГБТ-людину як колегу по роботі. і лише один відсоток українців та українок зізналися, що готові сприймати ЛГТБ-людей як своїх близьких родичів. І це також неймовірно погана цифра, адже стільки людей відчуває складнощі спілкування, що хтось є представником ЛГБТ-спільноти. На третьому рівні ми бачимо відсутність прав, і це також підтверджується в реальності України, багато прав у ЛГБТ-людей нема і це не особливі права, це такі ж права, як і в інших людей. І на останньому рівні ми бачимо насилля. Минулого року було зафіксовано 369 випадків злочинів на ґрунті ненависті до ЛГБТ-спільноти. І це лише десята частина або навіть більше від загальної кількості випадків, бо люди бояться йти до поліції, бояться, що люди дізнаються про їхню сексуальну орієнтацію. Випадків булінгу, дискримінації, насилля дуже багато. На п’ятому рівні геноцид. Цей рівень у нас, на щастя, не підтверджується, і наше завдання як правозахисників знизити всі попередні рівні», – наголосив Костянтин Андрєєв.

На тренінгу піднімалась також тема проведення правозахисних акцій, як Запоріжжя прайд. ЛГБТ-люди наголошували, що для них, перш за все вихід на прайд, важливий для того, щоб ЛГБТ-спільнота була видимою, відсутність прав не замовчувалась.

Кореспондент сайту IPC-Генічеськ розпитав у представника «GenderZ» Костянтина Андрєєва про ЗапоріжжяПрайд, його важливість та заходи безпеки для учасників. Він зауважив, що цього року було введено попередню реєстрацію учасників на прайд, і, як виявилося, на нього планують приїхати і мешканці інших областей, зокрема, й Херсонської області.

«В українському суспільстві тема ЛГБТ табуйована, невидима, ЛГБТ-людей ніби немає. Прайд – це про видимість. Адже найсміливіші люди виходять на прайд. Прайд в нашій країні – це явище, яке багатьма людьми сприймається неоднозначно, і ЛГБТ-люди намагаються довести протилежне, це важлива правозахисна акція. Ми бачимо, що відбувається за останні роки: прогрес є, прайд – це про видимість, прайд – це про підтримку, адже ми закликаємо виходити всіх людей будь-якої орієнтації, виходити і підтримувати один одного, тому що я хочу жити в сміливому толерантному суспільстві, і розуміти, що майбутнє нашої буде класним і кожен відчуватиме себе безпечно. Прайд – це про підтримку, прайд – це про видимість, і прайд – це про рішучість, тому що досі ЛГБТ-люди не мають багатьох прав, які є у гетеросексуальних людей. І прайд – це можливість про це заявити. Досі нема можливості заключити шлюб, багато людей не можуть потрапити до лікарні до своєї коханої людини,  або отримати спадщину. Дуже багато є юридичних моменті. Тому ми всіх запрошуємо на прайд, який відбудеться у Запоріжжі 20 вересня, незалежно від вашої орієнтації, ідентичності.

Після подій в Одесі ми докладаємо максимум зусиль і з поліцією, і з місцевою владою, для того, щоб все було безпечно.

Стосовно полій в Одесі (під час прайду в тому місті були напади на учасників), тепер багато людей бояться їхати. Але праворадикальні, правоекстремістські організації цього і хочуть, щоб люди боялися і не виходили далі. Це боротьба, боротьба триває. Сподіваюся, що ми будемо виходити на безпечні прайди, які не будуть охороняти поліціянти, а крокуватимуть з нами в окремій колоні, принаймні в Європі на прайдах поліція крокує окремою колоною», – розповів Костянтин Андрєєв.

Представники обох організацій зазначили, що мають бажання проводити подібні тренінги і в майбутньому.

ЗапоріжжяПрайд відбувся у неділю, 20 вересня.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я