У Бериславському районі, Новій Каховці та Херсоні пройшли громадські слухання з оцінки впливу на довкілля будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2.

«Який ворог України це зробив? Навіщо нам узагалі ця ваша ГЕС? Тут усі проти неї! Це зло!» – перебиваючи один одного викрикували учасники громадських слухань у Новій Каховці. Таку реакцію викликав представлений звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва та експлуатації Каховської ГЕС-2 у Бериславському районі.

Свої претензії присутні на проведених 18 і 19 грудня чотирьох слуханнях висловлювали до всіх доповідачів. Викликав обурення й обраний для них час, у розпал робочого дня. Як пояснила начальниця відділу оцінки впливу на довкілля департаменту екології Херсонської облдержадміністрації Наталія Шевченко, слухання організували і провели відповідно до затвердженого Кабміном порядку. Та пообіцяла врахувати всі висловлені зауваження.

Найбільш бурхливими виявились слухання у Новій Каховці. Бажаючих потрапити на них було так багато, що всі вони не вмістились у великій залі міськради. Новокаховчани вказали на головні ризики від будівництва ГЕС-2: знищення птахів і рослин, затоплення острова Козацького, пляжів міста і берегової смуги.

– Всі запитання людей можна звести в кілька груп. У Веселому їх турбує доля вежі Вітовта, у Козацькому – вплив ГЕС-2 на джерела та фільтраційні стоки з Каховського водосховища, відомі як «водоспади князя Трубецького». Проте ніяких загроз для довкілля цей об’єкт не матиме, – запевнив керівник проекту з оцінки впливу на довкілля Каховської ГЕС-2 Сергій Щербак.

Сергій Щербак

Розробники проекту розповіли, що нову ГЕС планується побудувати в тілі існуючої правобережної земляної греблі Каховського гідровузла на території Козацького і Веселого Бериславського району. На станції встановлять чотири гідроагрегати загальною потужністю 250 МВт. Це дозволить збільшити сумарну потужність гідровузла і забезпечити додаткову електроенергію для покриття попиту в піковій зоні графіка навантаження.

За словами Сергія Щербака, жодні існуючі альтернативні види енергетики не дозволять досягти цієї мети.

– Звіт містить велику кількість запитань і пропозицій від активістів та місцевих жителів, що надходили протягом останніх років. Більшість із них були враховані. Команда розробників проаналізувала і спрогнозувала можливий вплив на довкілля від експлуатації ГЕС-2. Враховані навіть певні незручності, що можуть виникнути на час її будівництва. Наприклад, ми передбачаємо «режим тиші» на час гніздування птахів. Частково ГЕС-2 зачепить і «Солов’їний гай» – популярне місце відпочинку у Козацькому. Але там будуть облаштовані нові місця відпочинку. Що ж стосується ймовірного підняття рівня води у нижньому б’єфі Дніпра, то цей показник під час роботи обох ГЕС не перевищуватиме в пікові години 48 см, – додав він.

Як пояснив директор департаменту стратегічного розвитку компанії «Укргідроенерго» Юрій Литвиненко, на час будівництва станції створять біля тисячі робочих місць, а в подальшому на ній постійно працюватимуть більше 150 фахівців. Він запевнив, що надходження до бюджету Новокаховської ОТГ від ГЕС-2 складатимуть не менше 20 млн. грн. на рік. Також, мовляв, вона дасть поштовх розвитку торгівлі, ринку послуг та туризму в регіоні.

– Можливих погіршень внаслідок будівництва та роботи Каховської ГЕС-2 ми не бачимо. Фактично, мови про будівництво нової ГЕС узагалі не йдеться. Це лише проект вбудови чотирьох гідроагрегатів до вже існуючої гідроелектростанції, – заявив директор Херсонської гідробіологічної станції Національної академії наук України Сергій Овечко.

Водночас він погоджується з тим, що ГЕС змінили екосистему багатьох регіонів.

Сергій Овечко

– Дніпро сьогодні вже не є рікою. Це серія величезних озер, що регулюються компанією «Укргідроенерго». І насправді це – біда. Нас усіх взули. Але взули не сьогодні, а ще коли побудували [Каховську] ГЕС. До речі, я є й противником зрошення. Адже через нього ми знищуємо родючі землі та Чорне море. Зрошення – це біда, – заявив Сергій Овечко.

Як уже розповідав «Новому дню» генеральний директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота, для будівництва Каховської ГЕС-2 планується залучити інвесторів уже в наступному році. Їх обиратимуть, виходячи від того, хто запропонує найбільш вигідні умови. За його словами, приблизна вартість будівництва – 500 мільйонів євро. Строк будівництва – до 6 років. Крім самої ГЕС-2 проектом передбачено розвиток соціальної сфери Новокаховської ОТГ, будівництво житлового будинку для майбутніх працівників станції.

Попри обурення присутніх людей, організатори громадських слухань заявили, що на них не передбачено голосування або ухвалення якихось рішень. Проте вони запевнили, що уважно вивчатимуть усі висловлені зауваження. А за словами Наталії Шевченко, в лютому 2020 року департамент екології ОДА зробить свій остаточний висновок про вплив будівництва Каховської ГЕС-2 на довкілля, який обов’язково оприлюднять.

Точка зору

Чи варто Україні відмовитись від існуючих ГЕС?

«Навіщо нам узагалі розвивати гідроенергетику? Чи не краще просто спустити існуючі водосховища і розібрати Каховську і Дніпровську ГЕС?»

Ці питання не раз лунали на проведених громадських слуханнях. За коментарями ми звернулись до співзасновника організації Clean Energy Lab  та аналітика проекту Low Carbon Ukraine, що є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи і фінансується Федеральним міністерством із питань довкілля, збереження природи та радіаційної безпеки Німеччини Олексія Михайленка.

– Слід розуміти, що Каховська і Дніпровська ГЕС – це великі інфраструктурні об’єкти, які стоять уже багато десятиліть і так просто їх не розбереш, – каже він. – Безумовно, сьогодні всі ці ГЕС вкрай потрібні нашій енергосистемі. Якщо гідроелектростанції прибрати, то це спричинить для неї шок. Та й суто економічно це навряд чи доцільно. Що ж стосується екосистеми, то за 80 років після будівництва тієї ж Дніпрогес, вона вже є усталеною. Якщо розібрати греблю і повернути русло Дніпра до колишнього рівня, це може спричинити лихо.

Згадайте, що сталось, коли Радянський Союз підірвав греблю Дніпрогес під час Другої світової війни. Тоді була затоплена велика частина Запоріжжя, загинуло дуже багато людей. Не слід забувати, що місто сильно розрослося після будівництва ГЕС. Тож треба ретельно проаналізувати вплив на енергетичну і екологічну системи, а вже потім приймати рішення. Якщо ліквідація ГЕС може завдати шкоду енергетиці та довкіллю, чи варто взагалі йти на такий крок?

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here