Жителі північних регіонів окупованого півострова змирились з припиненням подачі води через Північно-Кримський канал та не очікують змін на краще зі зміною влади у Києві.

Нам правду про те, що торік на “Кримському титані” сталося ніхто не казав, а ви ще питаєте, що нам говорять про воду. Не смішіть мої колєні!” – відмахується від наших запитань жінка середніх років, яку ми зустріли біля туалету на автостанції в Армянську.

У цьому розташованому майже на межі з Херсонською областю місті ми потрапили під зливу й вирішили її перечекати на самій автостанції. Робити було нічого, тож прямо в туалеті замовили собі каву і почали розпитувати місцевих про життя-буття. Попри те, що з часу нашумілих хімічних викидів на місцевому заводі з виробництва діоксиду титану минув майже рік, розмови про це тут не вщухають і нині.

– Хоч нам тут ніхто не пояснював, що ж там сталося, ми всі знали, що причина в “Титані” та його відстійниках [хімічних відходів]. Те, що тут відбувалось — просто жах. В дні, на які прийшовся пік викидів в лікарні Армянська померло 18 осіб, – розповіла одна з місцевих жительок. – Можливо, не всі ці смерті були спричинені саме викидами, але ж сам факт! Та й нормального медичного обслуговування у нас нема: всі лікарі повиїжджали звідси. Армянськ перетворився на справжню клоаку: екологія тут погана, зайнятися нема чим. І жодних перспектив: Україна все одно воду через Північно-Кримський канал не дасть, а без води нам тут усім рано чи пізно будуть кранти.

Ця вода не ваша, а наша!”

Проіржавіла покрівля арки стадіону “Хімік” досі нагадує про торішні хімічні викиди в Армянську. Не кращу картину бачимо і в Північно-Кримському каналі, де замість води видніється купка калюж після рясного дощу. Навколо все заросло травою та молодими деревами.

Водна криза в Криму стала одним із прямих наслідків анексії півострова Російською Федерацією. З самого початку російського військового вторгнення об’єкти Північно-Кримського каналу були захоплені “зеленими чоловічками”, а майже всі його працівники — звільнені. Через дії самопроголошеної влади Криму працівники каналу втратили контроль над усіма його спорудами на території півострова з квітня 2014 року.

– Поки цей контроль не буде відновлено, поки Крим залишатиметься в анексованому статусі, Північно-Кримський канал не зможе повернутися до роботи в звичному режимі, – ще в травні 2014 року в одному з інтерв’ю розповідали нам співробітники каналу.

перекритий Північно-Кримський канал неподалік від межі з Кримом

Судячи з заяв кримської “влади” “українська вода” їм взагалі не потрібна. В червні цього року“спікер Державної ради Криму” Володимир Костянтинов прямо заявив, що півостріву дніпровська вода не треба.

Питання подачі води з України нині гостро вже не стоїть. Ми живемо п’ять років без цієї води, сільське господарство до цього пристосувалось”, – заявив він.

Проте російські куратори кримських “керманичів” вважають інакше. Приміром, днями депутат Держдуми РФ Міхаіл Шєрємєт заявив про потребу півострова в дніпровській воді та запропонував владі України “обговорити питання поновлення її подачі через Північно-Кримський канал”.

Далі — більше. 12 серпня так званий “замголови” “Ради міністрів Криму” Ґєорґій Мурадов заявив, що насправді в Дніпрі тече російська вода. “Вона не належить Україні. Це наша вода, що йде з території РФ”, – наголосив він.

У відповідь на такі феєричні закиди представників окупаційної влади постійний представник Президента України в АР Крим Антон Кориневич нагадав, що Крим не є територією РФ, тому всі питання, пов’язані з півостровом може ставити лише держава-суверен, тобто Україна.

Північно-Кримський канал поблизу Джанкоя

Річка Дніпро не тече по території Криму. Україна перекрила не її русло, а технологічну споруду — канал, що знаходиться на території України. На це країна має повне право, – заявив Антон Кориневич. – За всіма підрахунками прісної води в Криму для потреб населення вистачає. В цілому, саме держава-окупант повинна відповідати за забезпечення окупованої території всіма необхідними ресурсами”.

До анексії материкова Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал. Також вона використовувалась для поливу близько 140 тисяч га сільгоспугідь.

Для постачання води на півострові окупаційна влада відзвітувала про реалізацію низки проектів. У 2014 році вони збудували гідротехнічні споруди, що дозволили заповнити канал водою з Білогірського й Тайганського водосховищ по руслу річки Біюк-Карасу. Також були побудовані водозабори в Нижньогірському і Джанкойському районах загальним дебетом близько 200 тисяч кубометрів на добу. Проте ці та інші спроби так і не змогли повністю вирішити проблему з водопостачанням. Причому, це не завжди пов’язано з самим каналом. Приміром, днями в Керчі сталося дві аварії на каналізаційній насосній та на водоочисній станціях. Через це половина міста на деякий час залишилась без водопостачання.

Північно-Кримський канал. Джанкойський район

Торік, за інформацією начальниці відділу гідрології Кримського управління з гідрометеорології та моніторингу навколишнього середовища Наталії Охременко, всі 23 кримських водосховища вдалося заповнити менше ніж наполовину. Через поступове вичерпання води у цих водосховищах та артезіанських свердловинах у північних регіонах Криму почався процес засолювання підземних пластів.

В серпні минулого року середня заповнюваність водосховищ півострова становила 45,4%. Найменше води (менше як 5%) було у Фронтовому і Міжгірному наливних водосховищах Північно-Кримського каналу. Менше ніж наполовину були заповнені Ленінське, Сокільське, Самарлинське, Станційне, Старокримське, Бахчисарайське, Аянське, Тайганське, Білогірське, Щасливенське водосховища.

– Оперативні дані по ситуації на об’єктах Північно-Кримського каналу в Криму постійно готуються для “Міністерства з надзвичайних ситуацій”, органів місцевої “влади” та “республіканського керівництва”. В порівнянні з минулим роком ситуація у водосховищах півострова не змінилася. Все залишається на тому ж рівні, – на умовах анонімності розповів один із співробітників каналу в Джанкойському районі.

Канал потрібен для російських військових”

Щоб потрапити на Джанкойську насосну станцію Північно-Кримського каналу з Джанкоя треба сісти на автобус до дач, які розташовані трохи далі. До анексії Криму в цих місцях було багато садів. Тепер вони вимирають.

– Великі господарства потерпають від нестачі води, – пояснює нам один із місцевих “дачників”. – Через це вони стали вирощувати інші культури, які здатні переносити спеку і засуху.

У самих “дачників” вода є. Раніше вони поливали свої городи технічною водою з каналу, а за останні роки звикли до води з артезіанських свердловин.

– Нам ще пощастило, – стверджує жінка передпенсійного віку. – У нас вода в Джанкої є. А ось у Красноперекопському районі у моїх родичів іноді з кранів тече якийсь “кисіль”. Звісно, було б добре, якби вирішилось питання з Північно-Кримським каналом. Однак у нас тут ніхто вже не очікує, що він знов запрацює, як раніше. Навряд чи й при Володимирі Зеленському щось зміниться.

Дорогою з дачних ділянок до насосної станції можна побачити, в якому жалюгідному стані перебувають меліоративні споруди. Навколо видніються розбиті лотки внутрішньогосподарських каналів – вочевидь, заради металобрухту. Натомість величезна територія насосної виглядає доволі доглянутою, хоча там ніде не було помітно жодної людини. Попри робочий день все тут виявилось наглухо зачиненим.

Споруди насосної оточені великою кількістю камер відеоспостереження. Місцеві пояснюють це розташуванням поруч військової частини. Тому заходити вглиб станції ми не стали, попри виламану в деяких місцях огорожу.

– Проблеми з водопостачанням для населення Криму всупереч тому, що пишеться в українських ЗМІ, не існує. Вони є, але не більші й не менші за тих, що трапляються будь-де. Перекриття дніпровської води спричинила проблему лише для промисловості, аграрного сектору півострова і в першу чергу для військових баз, якими Росія напхала все навколо. В основному це стосується півночі Криму, оскільки на півдні ситуація інша, і тамтешні регіони не настільки залежні від каналу через кліматичні і географічні особливості, – на умовах анонімності розповів житель Джанкоя, який все життя пропрацював на Північно-Кримському каналі.

Північно-Кримський канал в Побєдном Джанкойського району

За словами чоловіка, артезіанські свердловини, які у величезній кількості з’явилися на півночі півострова здатні розв’язати проблему з водопостачанням лише частково. В разі ж встановлення засушливої спекотної погоди негаразди з водою можуть знову дати про себе знати. А це означає, що надзвичайна ситуація, подібна торішній історії з “Кримським титаном” у будь-який момент може вибухнути знову.

Херсон — Армянськ — Джанкой – Херсон

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here