Нелегальні автобусні перевезення з окупованим Кримом, застиглий в минулому курорт Хорли і неоформлені земельні ділянки під базами відпочинку — нинішні реалії межуючого з окупованим Кримом району.

З самого ранку до КПВВ “Каланчак” і “Чаплинка” один за одним під’їжджають автобуси з Херсона, Каховки та інших міст з пасажирами, які їдуть до окупованого півострова. Аби дістатися Євпаторії, Севастополя, Керчі або Феодосії останнім треба лише пішки пройти контрольний пункт в’їзду-виїзду і на території Криму пересісти до іншого автобусу. За такою ж схемою пасажири з Криму можуть спокійно доїхати до будь-якого міста на материковій Україні.

Перевезення поза законом

Альтернативою таким перевізникам мав би стати нещодавно відкритий приміський потяг “Херсон — Вадим”, за допомогою якого пасажири можуть недорого доїхати до кінцевої станції на материку, неподалік від півострова. Його курсування навіть спеціально прив’язали до прибуття потягу з Києва. Однак бажаючих скористатися поїздкою через станцію Вадим виявилося небагато.

станція Вадим, світлина: Олег Батурін

Значно дешевше доїхати виходить за допомогою потягів з нашої станції Вадим. Хоча залишається проблемою автобусне сполучення між нею і КПВВ. Таксисти просять за перевезення, здається, вже 50 гривень з людини і набирають мінімум 4 пасажири в машину. Інакше ніяк 10 кілометрів до межі [з окупованим Кримом] не дістатись. Забезпечити регулярні автобусні перевезення там повинна Каланчацька райдержадміністрація — це її повноваження. Інше питання, як саме прив’язати ці маршрути до КПВВ, – пояснює Мирненський селищний голова Андрій Сучок.

Андрій Сучок, світлина: Олег Батурін

Ми працюємо над тим, щоб у нас було автобусне сполучення між станцією Вадим і КПВВ. Нині там ходить маршрутне таксі. Хоча масового пасажиропотоку все одно нема. Ми то думали, що не будемо знати, що робити з пасажирами, а їх виявилися одиниці, – доповнює заступниця голови Каланчацької РДА Наталя Демиденко.

кпвв – Контрольний пункт в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію  і служить для організації переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів. на адміністративному кордоні з окупованою ар крим розміщено три кпвв – “каланчак”, “чаплинка” і “Чонгар”.

За словами Андрія Сучка, до КПВВ переважно курсують нелегальні автобусні перевізники. З цим погоджується Наталя Демиденко: “Нелегалів там багато. Вони везуть пасажирів до КПВВ і напряму контактують з кримськими перевізниками”.

На КПВВ сьогодні продовжують діяти організовані злочинні угрупування у складі більше двох сотень осіб. Якщо ж навести там лад і нарешті з’явиться легальний перевізник, тоді йому можна поставити завдання з прибирання сміття, облаштування туалетів, сервісної зони на КПВВ у межах його господарської діяльності. І дане питання, як на мене, конструктивно можна вирішити в межах саме господарських, а не адміністративно-правових відносин, – вважає постійний представник Президента України в АР Крим Борис Бабін.

Він пояснює, що прив’язати якісь автобусні маршрути до КПВВ нині неможливо через те, що таких зупинок як “КПВВ “Каланчак”, “КПВВ “Чонгар” або “КПВВ “Чаплинка” просто не існує в природі. Саме тому всі існуючі маршрутні пасажирські сполучення до контрольних пунктів в’їзду – виїзду є нелегальними і, фактично, кришуються поліцією, місцевою владою і Укртрансбезпекою. Першим кроком до легалізації перевезень до адміністративної межі з Кримом, за словами Бориса Бабіна, мало б стати відкриття повноцінних автобусних зупинок і створення місць для продажу квитків на автобуси. А вже після відкриття станції легального маршруту необхідно оголошувати конкурс на організацію перевезень.

До речі, як кажуть місцеві, з самого Каланчацького району нині знайдеться небагато бажаючих поїхати в Крим. “З наших сіл уже ніхто не їздить туди як раніше. Частіше їдуть на КПВВ працювати — хто в барах, хто в магазинах чи стоянках”, – стверджує Андрій Сучок. “Навіть мої знайомі, які колись їздили до Криму, тепер перестали це робити. Та й на заробітки більше до Польщі їдуть, ніж на півострів”, – доповнює Наталя Демиденко.

світлина: Олег Батурін

Хорли — не рукавичка”

Анексія Криму і встановлення на межі з півостровом нелегальних російських контрольно-пропускних пунктів призвели до справжнього туристичного буму на всіх без виключення курортах материкової України. Замість недоступних тепер пляжів Ялти або Євпаторії українці почали масово осваювати прибережні зони Одеської, Миколаївської, Запорізької і Херсонської областей. Шанс добряче заробити на цьому отримали і в Хорлах Каланчацького району — невеликому селі, розташованому на півострові, що своїми обрисами нагадує Кримський. Але попри таку можливість Хорли, здається, безнадійно застрягли в минулому.

світлина: Олег Батурін

– Ми завжди готові до курортного сезону. Їхали б люди, – стверджує Хорлівський сільський голова Олег Лебідь.

Він вважає, що поганих сезонів тут не буває. І пояснює чому: “Хорли — це не рукавичка. Якщо село може прийняти 3000 осіб, то більше сюди ніяк не всунеш. Тому воно не потребує реклами. Ось ви приїдете зараз сюди, і ніде поселитись не зможете. І так до 25-28 серпня. А потім буде евакуація: бах, і всі [курортники] виїхали”.

Олег Лебідь, світлина: Олег Батурін

У тому, що Хорли не вдається розвивати сільський голова звинувачує обласне керівництво. Приміром, він розраховував на розширення меж населеного пункту, чого намагалися досягти й при розробці та затвердженні останньої редакції генерального плану села. Цього не сталося. “Завдяки розширенню меж ми передбачали будівництво нових баз відпочинку, грязелікарень, житлових будинків, готелів. Але все порубали, нічого нам не дали зробити. Не дають спокійно працювати і далі. Без кінця влаштовують перевірки то в сільраді, то в комунгоспі. А [голова Херсонської облдержадміністрації Андрій] Гордєєв нещодавно створив бригаду, яка буде виїжджати на місця перевіряти стан готовності і забезпечення курортно-туристичного сезону. Я попередив, що вигоню цю бригаду як тільки побачу. Бо перед тим як їхати у Хорли я б поставив [обласному керівництву] запитання: ви хоч копійку на наш розвиток дали? Якщо ні, то яке ви маєте право нас перевіряти? Навіщо сюди їдете забирати мій дорогоцінний час?” – обурюється Олег Лебідь.

світлина: Олег Батурін
світлина: Олег Батурін
світлина: Олег Батурін
світлина: Олег Батурін
світлина: Олег Батурін

Обласну владу сільський голова полюбляє згадувати “незлим тихим словом”. Стверджує, що нікого з неї в Хорлах не бачив: “Були там якісь пілотні проекти з розвитку курортної інфраструктури, досі в них літають, приземлитися не можуть. А хто сюди буде вкладати кошти? Наш реальний бюджет сільради цього року 1,5 мільйони гривень, плюс у тіні ще перебуває мінімум 3,5 млн. грн., які я витягнути не можу. Ці гроші знаходяться у повітрі і могли б надходити з земельних ділянок, що перебувають у користуванні, але не оформлені. З тих же баз відпочинку, що не платять податків. Однак у сільради нема механізмів на це впливати. Намагаємось зараз через суди боротися з ними разом із прокуратурою, але важкувато це йде”.

новий генеральний план села Хорли, світлина: Олег Батурін

Вічною проблемою Хорлів є погане автобусне сполучення з районами області: фактично, сюди можна доїхати лише з Херсона, Каланчака або Чаплинки. Навіть звичайні маршрутки “на курорти”, що чекають на пасажирів на залізничному вокзалі в Херсоні не запропонують підвезти до цього курортного села.

світлина: Олег Батурін

Бажає бути кращою й дорога до “херсонського Криму”. Ділянка дороги між Хорлами й Каланчаком добряче розбита. “Я вже кожну яму знаю за номером. Скільки їх не латають, якісніше від того дорога не стає, – каже Олег Лебідь. – У минулому році на засідання колегії райдержадміністрації я навіть узяв биту і попередив: “Якщо дорогу ремонтувати почнуть не з Хорлів, а як завжди з Каланчака, буду вас бити!” Послухались мене, почали робити як просив, хоча коштів вистачило тільки підлатати 5 кілометрів. У цьому році поклялися продовжити теж від Хорлів. Але коли з’являться на це гроші — невідомо. Кажуть, на весь район виділили лише 3,5 мільйонів гривень. А це — крапля в морі”.

Ситне життя для обраних

Для повного щастя Хорлам не вистачає самої малості — надходжень від податку на прибуток, що зараз йдуть до районного бюджету. “Якщо мені сплачуватимуть цей податок, я платитиму державі всі податки які потрібно. І у мене по Хорлах поїдуть тролейбуси”, – стверджує сільський голова.

магазин у Хорлах, світлина: Олег Батурін

Вирішити більшість названих проблем село б давно могло шляхом об’єднання з Каланчацькою ОТГ. Проте Хорли від такої можливості відмовляються, задовольняючись тим, що мають. Негативно сприймає ймовірне приєднання до Каланчака і Олег Лебідь:

Зрозуміло, що ми їм у білій гарячці снимось. Але вони нас ніколи не приєднають! Та й який сенс у тій реформі? Скільки я чую від колег, які її вже провели — всі незадоволені. Бо зараз нам навіть кошти набагато легше витрачати. Треба пофарбувати пам’ятник на 9 травня? Обдзвонили, прийняли рішення, зробили. І я не порушую нічого.

світлина: Олег Батурін

Небажання Лебідя об’єднуватись можна зрозуміти. Адже він як сільський голова втратить добру частку своїх нинішніх повноважень, тоді як уся його громада лише виграє. Тому він лобіює свої власні інтереси. Проте прийде час і Хорли обов’язково приєднають до нас, іншого шляху не буде. Але можливості, які могла б дати їм децентралізація будуть втрачені. Та й самі Хорли нині застрягли в минулому за рівнем свого розвитку і далі не розвиваються. Сьогодні існує безліч різних проектів, що не цікавлять тамтешнє керівництво. Не хоче цього і сам сільський голова. Його влаштовує тихе, спокійне, ситне життя, бути князьком на своїй території, – вважає Каланчацький селищний голова Володимир Зінчук.

Володимир Зінчук, світлина: Олег Батурін

За його словами, необ’єднані сільради Каланчацького району попервах жили на широку ногу. Пов’язано це з залишком у 8 млн. грн. невикористаних коштів у районному бюджеті на момент створення ОТГ. Завдяки ним було з чого фінансувати навіть малокомплектні школи, які влітають в хорошу копієчку платникам податків. “Тому ті ж Хорли все влаштовувало. А тепер в районному бюджеті коштів нема і вже в нинішньому році вони не зможуть вирішити проблемні питання, пов’язані зі своєю бюджетною сферою. Власних надходжень то нема! Більше того, деякі сільради витрачають на утримання свого апарату 80% власних бюджетних надходжень. У нашій ОТГ на це йде лише 15%. Решта направляється на розвиток. На додачу до цього ми отримуємо й інфраструктурну субвенцію. Торік вона склала 7,8 мільйонів гривень, цьогоріч — 5,2 млн. грн. Завдяки ній в минулому році ми закупили комунальну техніку, що вже з півстоліття не оновлювалась. А зараз ці кошти хочемо направити на освітлення, ремонт освітніх закладів і водопровідної мережі у Каланчаку та інших наших селах”, – доповнює селищний голова.

Цілком успішними вважають Каланчацьку і сусідню Мирненську ОТГ у Херсонському центрі розвитку місцевого самоврядування. “Вільні” сільради можуть визначитись, до кого йти – крім Хорлівської, що межує з Каланчаком. Проте, за словами директорки центру Оксани Сілюкової, Мирненська ОТГ нині вже не хоче нікого доєднувати до себе. Тож Новоолександрівці і Олексіївці не залишиться нічого іншого як “йти” в Каланчак.

світлина: Олег Батурін

Задоволені утворенням своєї ОТГ і в Мирному. “Ми не розчаровані. Тільки роботи стало набагато більше”, – стверджує селищний голова Андрій Сучок.

Частково вдалося вирішити тут й загальну для всіх ОТГ проблему нестачі кадрів. Мирненська селищна рада уклала договір з херсонською компанією, що займається підготовкою і проведенням усіх її тендерних процедур, а також аудитом. Уклали договір і з адвокатом, який представляє інтереси ОТГ в судах. “Так виходить навіть дешевше ніж якби ми тримали цю людину в своєму штаті”, – пояснює селищний голова.

світлина: Олег Батурін

Задоволений Андрій Сучок і доходами бюджету, що нині складає 30 млн. грн.: “Порівняйте з 2,5 млн. грн., які мав бюджет колишньої Червоночабанської сільради і 2 млн. грн. “старої” Мирненської селищної ради. Очікуємо ми й подальшого розвитку. Уже заводимо нових інвесторів, які будуватимуть нові вітрові електростанції і завод з їх будівництва”.

Попри зростання доходів реально зекономити на проведенні публічних закупівель поки вдалося тільки Каланчаку. Загалом селищна рада провела вже більше 30 тендерів і зекономила біля 300 тисяч гривень коштів платників податків. “Завдяки цьому ми змогли придбати додаткове обладнання для комунального господарства, – пояснює Володимир Зінчук. – В основному ж ми виділяємо фінансування іншим бюджетним установам — тим же дитсадкам — які самостійно розпоряджаються коштами. Був випадок, коли при “нетендерній” сумі було вирішено провести конкурс на придбання вікон. Переможець виставив таку прийнятну ціну, що в результаті вдалося придбати більше ніж на десяток вікон більше”.

світлина: Олег Батурін

Попри те, що керівники ОТГ скаржаться на пильну увагу до них з боку правоохоронних органів, які постійно перевіряють витрати бюджетних коштів, насправді свободи у них зараз набагато більше, ніж раніше. Позбавивши у 2014 році органи прокуратури функції загального нагляду Верховна Рада досі не запропонувала нічого взамін — хто і яким чином контролюватиме законність прийняття рішень органами місцевого самоврядування і в першу чергу головами ОТГ.

Спочатку планувалось, что ці функції матимуть префекти. Проте інститут префектів в Україні так і не запрацював, бо для цього потрібні зміни до Конституції. Щоправда, представниця Офісу реформ Кабінету міністрів України Олена Симоненко стверджує, що контроль таки є. За її словами, держава розподіляє субвенції об’єднаним громадам тільки після захисту своїх проектів на кількох рівнях — від місцевого до всеукраїнського. Крім того, всі рішення органів місцевого самоврядування мають оприлюднюватися.

Посилити контроль за бюджетними витратами можна було б за допомогою громадських активістів. На жаль, далеко не всі готові витрачати час на вивчення документів, відвідування сесій і засідань виконкомів місцевих рад. Однак у разі більш потужного контролю люди змогли б цілком реально вплинути на покращення якості життя в своїх громадах, на якісні зміни “тут і зараз” у місцевих дитсадках, школах і будинках культури. А водночас суттєво зменшили б шанси чиновників щось “прихватизувати” у свою кишеню і нажитися за рахунок громади.

Матеріал підготовлено завдяки підтримки OPEN Media Hub за рахунок коштів, наданих Європейським Союзом.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here