30 квітня Президент України Петро Порошенко підписав указ, яким розпочато Операцію об’єднаних сил – новий формат діалогу України з владою «народних республік». З цього дня АТО, що тягнулося цілих 4 роки, завершено.

ООС не АТО – що ж нового обіцяють ці незнайомі три літери?

Операція об’єднаних сил носить таку назву, так як об’єднує роботу Нацполіції, СБУ, Держприкордонслужби, ЗСУ та всіх інших правоохоронних органів для стримання збройної агресії Російської Федерації на території окупованого Донбасу. Командування цією операцією доручено генерал-лейтенанту Сергію Наєву.

Операція об’єднаних сил проводиться на всій території Луганської та Донецької області і на азовському узбережжі, які умовно поділені на зону безпеки та район ведення бойових дій.

Зона безпеки – територія, де жителі можуть вільно пересуватися і бути спокійним за своє життя і здоров’я, тобто бути в безпеці – тому й така назва. У випадку, якщо збройна агресія влади «народних республік» активізується, для безпеки жителів можуть створюватися райони обмеженого доступу – території, куди будь-кому можна потрапити тільки маючи спеціальний дозвіл Командувача об’єднаних сил, та райони забороненого доступу, куди пройти чи проїхати буде тимчасово неможливо.

Нововведеною в Україні ООС започатковано три режими пересування жителів по всій території Донбасу. Регулювання таке ж, як і на дорозі за допомогою світлофора:

  1. «зелений» – вільний і безперешкодний рух, обмежень немає;

  2. «жовтий» – як і світлофор, дозволяє рух, але за деяких умов: треба мати при собі документи, що посвідчують особу для того, щоб легко встановити хто ви і куди рухаєтеся;

  3. «червоний» – рух заборонено як пішоходам, так і транспорту, а пройти чи проїхати можна лише за наявності перепустки.

Для того, щоб жителям потрапити на територію проведення ООС, потрібно мати при собі документи, які підтвердять, що:

  • людина або члени її сім’ї проживають на окупованій території;

  • у власності є нерухоме майно, що знаходиться на території Донбасу;

  • в районі проведення ООС поховані члени сім’ї чи родичі або у випадку їх смерті;

  • людину звільнено з місць позбавлення волі і для перевірки цього мати при собі паспорт чи інший підтверджуючий особу документ;

  • у наявності є спеціальна перепустка;

  • на території ООС людина працює, навчається, займається науковою діяльністю, їде на оздоровлення, супроводжує дитину до школи чи садочку;

  • здійснюється дипломатична, консульська діяльність чи робота в міжнародних організаціях, при цьому підтверджена Міністерством закордонних справ України;

З початком ООС військовим і правоохоронцям на окупованій території Донбасу для стримування свавілля влади «ДНР» та «ЛНР» надано право за необхідності:

  • затримувати і доставляти до Національної поліції тих, хто вчинив або вчиняє злочини або намагається незаконно проникнути на територію, підконтрольну владі «народних республік», а у випадку їх агресії чи нападу – застосовувати до них спецзасоби і зброю;

  • перевіряти у людей документи і встановлювати їх особу;

  • здійснювати особистий огляд громадян, речей, що знаходяться при них, транспортних засобів та тих речей, які вони перевозять. Тут варто звернути увагу на те, як саме за законом може проводитися цей «огляд». Правоохоронні органи можуть проводити лише поверхневу перевірку, тобто візуальний огляд особи, речі або транспортного засобу. Не дозволено прощупувати різні ділянки тіла, а лише проводити по поверхні одягу рукою. Також, заборонено копирсається в особистих речах або кишенях, а можна лише оглядати вміст речей, які ви самостійно покажете правоохоронцю. Тут варто знати і пам’ятати статтю 32 Конституції України (найважливішого закону нашої держави!) – ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. А такими випадками-винятками може бути лише підозра особи у вчиненні правопорушення чи злочину;

  • тимчасово обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів, виводити громадян з окремих ділянок місцевості;

  • входити в житлові чи інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам. Але тут також є певні моменти. Знов звертаємося до найвищого закону України, який статтею 233 говорить нам про те, що проникати до житла чи іншого володіння особи не дозволено, лише за добровільною згодою власника, або за ухвалою суду, якщо відкрито кримінальну справу на власника майна, або у невідкладних випадках (врятування життя людей чи майна, переслідування злочинця). Слід знати і пам’ятати – в таких, і тільки в таких випадках сторонні особи можуть входити до житла;

  • використовувати транспорт і засоби зв’язку, що належать громадянам, підприємствам, установам та організаціям. Тут знову буде важливе «але». Примусове вилучення майна у громадян може відбуватися лише за надзвичайних обставин і з повним відшкодуванням власнику вартості цього майна (тобто реквізиція, про що говорить стаття 353 Цивільного кодексу України).

Розпочата 30 квітня Операція об’єднаних сил вводить нові режими і правила для безпеки жителів і стримування свавілля злочинної влади самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». Закони і правила введені та повинні працювати в країні для людей, а не люди слугувати «живою масою» для експериментів сили і вправності країни-агресора, якою виступає Російська Федерація – «московити» одним словом.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я