Docudays UA завітає до Каховки і Нової Каховки

0
784

Запрошуємо на акції і безоплатні покази в рамках XIV Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у Каховці і Новій Каховці з 11 по 17 грудня.

В жовтні в Україні стартував XIV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Цього року найцікавіші документальні стрічки про права людини побачать жителі понад 200 міст і містечок України. Традиційно Мандрівний Docudays UA триватиме до кінця грудня й завітає до 22-х областей.

Вже чотири роки не є виключенням й Херсонщина. Місія мандрівного фестивалю – створити можливості для кожної людини в Україні дивитися найталановитіше та найактуальніше документальне кіно з усього світу. І таким чином сприяти розвитку критичного мислення, формуванню активної громадянської позиції та ставленню до людської гідності як до найвищої цінності. Реалізуючи мету, команда фестивалю і однодумців намагається сприяєти популяризації й розвитку документального кіно та підвищенню рівня дотримання прав людини в Україні.

Головна тема цьогорічного фестивалю – «Чотири градуси» та присвячена проблемі зміни клімату й захисту довкілля. Екологи прогнозують: до кінця сторіччя саме на стільки підніметься середня температура на Землі, що спровокує природні катаклізми на планеті. Херсонська область останньою серед областей України приймає естафету транслювання і стартує 10 грудня символічно в день прав Людини і проводитиметься до 17 грудня.

Ініціативна група ГО “Медіа клуб громадського діалогу «Європростір»” традиційно транслюватиме фільми містами Каховка та Нова Каховка в форматі відкритих показів з післяпоказовими дискусіями на задані картинами теми. В м. Нова Каховка локації для показів надали Новокаховська картинна галерея ім. А. Гавдзінського та кінотеатр «Юність»; в м. Каховка – Каховська станція юних натуралістів, Каховська міська рада та Каховский центр дитячої творчості.

В программі показів режисери стрічок торкатимуться багатьох гостросоціальних питань, серед яких бізнес, сповнений жорстокості та корупції, пов”язаний з торгівлею китами, дельфінами і моржами; судовий процес над українським режисером, незаконно ув’язненим у Росії; циклічність страждань Кримських татар; страшні реалії війни на прикладі сходу країни від першої особи – Іловайський котел, зафіксований бійцями, та війна в Сирії з уст матері дівчини, яка добровільно знехтувала Францією заради визволення своєї країни та інші цікаві теми.

Організаторами фестивалю в Україні є Українська Гельсінська спілка з прав людини, громадська організація «Південь», благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я», та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв». Фестиваль неполітичний та некомерційний, тому вхід на всі локації вільний. 

Окрім самих показів кіна ГО «Європростір» ініціював збір ПЕТ- пластику з під побутової хімії. До та після показу картини «Народжені бути вільними» бажаючі зможуть принести пластик для утилізації 15 грудня в п’ятницю на площі кінотеатру «Юність» міста Нова Каховка (з 18:30 до 19:10 та з 21:30 до 22:10). Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA проходить за підтримки Посольства Швеції в Україні.

Розклад показів:

 

м. Нова Каховка

LOFT-cafe (пр. Дніпровський, 15)

11 грудня (понеділок) – початок о 19.00 (увага! Місце проведення цього показу перенесене з Новокаховської картинної галереї в кафе)

фільми “Моя донька Нора” – режисерка Ясна Країнович (Бельгія – Франція). Нора, донька Саміри, поїхала до Сирії у травні 2013 року. Відтоді мати заглядає під кожен камінь, намагаючись її знайти. Цей фільм – лист, який Саміра написала Норі. Він спостерігає за Самірою, поки та бореться, щоб не дозволити іншим молодим людям поїхати, поки прямує до кордону із Сирією. Камера спостерігає за болісним повсякденням, у якому вона розривається між надією і страхом втратити доньку на війні.

Боротьба Джамали“. Режисерка Елін Йонссон (Королівство Швеція). Це дуже особистий і потужний портрет надзвичайно талановитої жінки, а також пісні і виступу, які пролили світло на історичні події та сучасну політичну ситуацію. Журналістка Елін Йонссон зафільмувала життя Джамали та її родини в Україні і Криму, змалювавши її трагічну сімейну історію та нинішню неспокійну ситуацію і складність становища кримських татар у наш час.

Війна химер” (Україна) Режисерки Анастасія і Марія Старожицька. Це художня історія на документальному матеріалі, відзнята її безпосередніми учасниками. Він був добровольцем на фронті, вона приїхала туди одразу після битви. Він потрапив у Іловайський котел і втратив своїх найближчих побратимів-солдатів. Проїжджаючи зруйнованими містами, вона намагається зрозуміти суть війни і любові. Під час війни вони прямо говорять одне одному про свої почуття, вириваючись із котла. Це історія їхньої подорожі до лінії фронту та спроби спільного життя опісля всього. Стрічка є переосмисленням власного досвіду режисерки Анастасії Старожицької.

13 грудня, середа – початок о 19.00

фільми “У пошуках кращої долі” (Німеччина). Режисерка Ганна Фішер. Кілька випадків трудової експлуатації робітників-мігрантів із країн Східної Європи широко відомі громадськості. У цьому фільмі зображено життя трьох заробітчан. Це будівельник з Болгарії, який живе на вулицях Франкфурта, збираючи пляшки задля грошей на прожиття. Це жінка з Румунії, яка живе в кімнаті готелю разом із доньками. Щодня вона йде на пошуки роботи. І пенсіонер із Болгарії – водій вантажівки, який живе на трасі протягом чотирьох місяців, щоб підтримувати сім’ю вдома. Їхнє повсякдення позначене похмурою монотонністю та відірваністю від суспільства, але вони все одно не облишили надій на краще життя.

Живі й нескорені” (Україна). 2016-й рік, Україною шириться декомунізація. На Львівщині, в самому серці Бандерівського краю, є місто Червоноград, яке прославилося як перше місто Радянського Союзу, де повалили пам’ятник Леніну. Проте навіть 26 років потому, тут тривають запеклі суперечки між прихильниками різних ідеологій. Перед нами полюси українського суспільства: хор російської общини «Жива пам’ять» та співоча чота націоналістів ОУН-УПА «Нескорені», яких об’єднує Червоноградський народний дім. Ця кінострічка – про глибинні, приховані процеси, які насправді криються за поваленням пам’ятників, і про те, як два паралельні світи перетинаються в Червоноградському народному домі.

Ці речі, ці спогади” (Південно-Африканська республіка). Режисер Роджер Горн. Це фільм із розділеним екраном, що зосереджується на матеріальному, зокрема культурі жінок-мігранток із Зімбабве, які нині живуть у Кейптауні (Південна Африка). Досліджуючи предмети, які вони взяли з собою, речі, які вони відправили на батьківщину, те, що вони покинули, і пов’язані з ними спогади, фільм показує історії радості, втрати і надії на повернення до Зімбабве.

Ракіяда” (Швейцарія), Режисер Нікола Іліч. Праньяні – маленьке село у центральній Сербії. Місцеві їздять на заробітки або живуть із господарства. Багато з них вважають себе четниками –сербськими патріотами. Поки все нормально. Але кожного травня відбувається Ракіяда – змагання, хто більше вип’є, балансуватиме на дерев’яних жердинах і приготує найкращу сливову ракію. Канва змагання дозволяє дослідити сербську душу з нової перспективи, при цьому не втрачаючи з поля зору типовий балканський гумор.

15 грудня (п’ятниця) Кінотеатр “Юність” – початок о 19.00

фільм “Процес. Російська держава проти Олега Сенцова” (Естонія – Чехія – Польща). Режисер Аскольд Куров.

Олег Сенцов – український режисер, активіст Євромайдану, кримчанин. Після анексії Криму Росією став активним противником окупації. У травні 2014 року його заарештували співробітники російської служби безпеки, висунули йому звинувачення у плануванні теракту та перевезли до Москви. Після більш ніж року перебування під вартою, його засудили до 20 років ув’язнення попри той факт, що він давав свідчення під тиском, а доказів було недостатньо. Своєї провини Сенцов не визнав.

Фільм “Народжені бути вільними”. (Великобританія – Росія). Режисерка ҐАЯНЕ ПЕТРОСЯН. Цей фільм – викривальне розслідування глобальної торгівлі дикими морськими ссавцями від трьох відважних журналісток-дайверок Ґаї, Тані та Юлії. Їхня подорож приводить нас до найвіддаленіших куточків Росії і вперше дозволяє глядачу побачити, як жахливо поводяться з китами, дельфінами та моржами, а також відкрити для себе корупцію, що пронизує цей жорстокий міжнародний бізнес.

м. Каховка

Каховська станція юних натуралістів. 13 грудня (середа) – початок о 15.00 – показ для вихованців СЮН

фільм “Народжені бути вільними” (Великобританія – Росія). Режисерка ҐАЯНЕ ПЕТРОСЯН. Цей фільм – викривальне розслідування глобальної торгівлі дикими морськими ссавцями від трьох відважних журналісток-дайверок Ґаї, Тані та Юлії. Їхня подорож приводить нас до найвіддаленіших куточків Росії і вперше дозволяє глядачу побачити, як жахливо поводяться з китами, дельфінами та моржами, а також відкрити для себе корупцію, що пронизує цей жорстокий міжнародний бізнес.

Каховська міська рада, мала актова зала (каб. 401). 16 грудня (субота) – початок о 10.00

покази фільмів у рамках дискусійного клубу “Живі і нескорені. Виклики нашого часу”.

фільм “Живі і нескорені“. 2016-й рік, Україною шириться декомунізація. На Львівщині, в самому серці Бандерівського краю, є місто Червоноград, яке прославилося як перше місто Радянського Союзу, де повалили пам’ятник Леніну. Проте навіть 26 років потому, тут тривають запеклі суперечки між прихильниками різних ідеологій. Перед нами полюси українського суспільства: хор російської общини «Жива пам’ять» та співоча чота націоналістів ОУН-УПА «Нескорені», яких об’єднує Червоноградський народний дім. Ця кінострічка – про глибинні, приховані процеси, які насправді криються за поваленням пам’ятників, і про те, як два паралельні світи перетинаються в Червоноградському народному домі.

фільм “До скорого“. Режисерка  ЮЛІЯ КОЧЕТОВА-НАБОЖНЯК. «До скорого» – це мантра, освідчення і заповіт всім тим, хто чекає і тим, хто не дочекався. Командири перед військовими операціями заповнюють графу «заплановані втрати», але ця історія про те, чому ми з тобою живі. Автобіографія на двох, де війна – це не головне. 

Фільм “Алтимир“. США – Болгарія. Режисерка КЕЙ ГАННАГАН. З часів краху комуністичного режиму в 1989 році населення Болгарії скорочується найшвидше у світі. Низький рівень народжуваності, високий рівень смертності і дві великі хвилі еміграції стерли з мапи Болгарії цілі села, тоді як інші населені пункти перебувають на межі вимирання. Фільм досліджує життя в одному із таких сіл, яке переслідують обіцянки і комунізму, і капіталізму.

Каховська міська рада, мала актова зала (каб. 401). 16 грудня (субота) – початок о 12.00. У рамках засідання Клубу молодої сім’ї.

показ фільму Dixie Land у рамках Клубу молодої сім’ї Каховки.

Режисер Роман Бондарчук. Хвилі Чорного моря розбиваються об пірс, сонце яскраве і небо блакитне. Дитячий оркестр Dixieland виконує марш. Учитель слухає. Здається, щастя триватиме вічно. Але дорослішання – невідворотнє. Раптом виявляється, що учитель – смертний, а в друга – свої плани на життя. Медалі й оркестрові інструменти виблискують на сонці, але кожна дитина має свою долю – з музикою чи без неї.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here