68-річний Ашир Мамед Огли Гусейнов, який багато років очолював колишню Дудчинську сільську раду, працював в. о. старости села Дудчине після його приєднання до Тавричанської громади Каховського району Херсонщини співпрацює з російською окупаційною владою.
Вже двічі Ашир Мамед Огли Гусейнов “світився” на зустрічах аграріїв Херсонської області з представниками незаконної окупаційної влади. Приміром, наприкінці травня 2024 року він був серед учасників зустрічі в селі Тавричанка з росіянином Саналом Адьяєвим, так званим “міністром” так званого агропромислового розвитку і так званої продовольчої політики Херсонської області. На зустрічі також були представники путінської партії “Єдина Росія” і інші відомі зрадники і колаборанти. Інформація про цю зустріч поширювалася в пропагандистських окупаційних пабліках.
“Вже на початку окупації, навесні 2022 року Ашир Мамед Огли Гусейнов пропонував замінити в селі український прапор на російський. Він зараз обробляє поля свого фермерського господарства, щось там вирощує і працює за окупаційними законами. В травні 2024 року він їздив до Москви разом зі своєю нинішньою дружиною, з якої здуває порошинки“, – розповіли мешканці Тавричанської громади.
В селі Дудчине Каховського району свої бізнес-інтереси мав відомий аграрний бізнесмен, депутат Херсонської обласної ради від проросійської ОПЗЖ Сергій Дроздік. Однак останнім часом Ашир Мамед Огли Гусейнов з Дроздіком, за словами місцевих, не ладили.
Ашир Мамед Огли Гусейнов, 15 січня 1956 року народження кілька скликань, з 2006 по 2016 роки був сільським головою Дудчиного. Потім, після об’єднання села з Тавричанською сільською громадою він деякий час був в. о. старости Дудчиного.
З 2017 року Ашир Мамед Огли Гусейнов знову став керівником зареєстрованого в селі Дудчине в 2000 році фермерського господарства “Лейла”. Він же його очолював до того як став сільським головою.
Як писав Європростір, 61-річний журналіст з Каховки В’ячеслав Жиленко під час окупації Херсонщини в 2022 році майже одразу перейшов на бік ворога. Однак згодом він втік на свою “історічєскую родіну”, в Росію, де пише матеріали для сайту “Мир, бесконечно разный”, який він сам, скоріш за все, і створив.