Щоб убезпечити область від подібних ситуацій, на базі обласної інфекційної лікарні вирішили створити ще одну лабораторію.
«Після того, як у Каховці виник спалах коронавірусу, я пережив дві дуже важкі доби. Адже все, що нам вдалося зробити в області, своїми діями поставила під загрозу директорка Каховської центральної районної лікарні Олена Мазур», – зізнається директор Херсонського обласного центру громадського здоров’я, заслужений лікар України Юрій Ромаскевич.
У розпал пандемії він очолив обласний штаб з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації. Не в останню чергу завдяки зусиллям цього штабу Херсонщині вдалось не допустити стрімкого поширення COVID-19 і вже з 22 травня перейти до значного послаблення карантинних обмежень. Загалом на цю дату в області лабораторно підтвердили 177 випадків захворювання, з яких майже 140 встигли одужати, а померли 2 людини.
Наскільки виправданими були запроваджені обмеження? Що спричинило спалах коронавірусу в Каховці? Як він узагалі потрапив на Херсонщину? Ці та інші питання ми адресували Юрію Ромаскевичу.
«Карантин у нас ввели абсолютно правильно»
– Коли в Україні запроваджували карантинні обмеження, це пояснювали необхідністю дати час медикам і владі підготуватися до можливих спалахів COVID-19. Після того пройшло більше двох місяців і вже можна робити перші висновки. Чи вистачило Херсонщині часу на підготовку? Наскільки виправданим був цей карантин?
– Почнемо з того, що це був зовсім не строгий карантин, який ми бачили на прикладі Італії, Іспанії та інших країн. Суворий карантин – це коли людина не може без дозволу взагалі вийти на вулицю. Не випадково італійці співали у себе на балконах, бо вони не могли вийти зі своїх будинків. У нас же подібних обмежень не вводили.
Не вводили у нас обмеження і на пересування людей по місту. Все це були елементи не суворого карантину. Хоча наші люди сприймали ці обмеження як доволі жорсткі. Що не відповідає дійсності.
Карантин у нас ввели абсолютно правильно. Якби ми його не запровадили з 12 березня, то замість тих двох десятків тисяч хворих і інфікованих в Україні мали б уже 350-450 тисяч. Росія запізнилась з карантином на два тижні і тепер має 300 тис. хворих і більше 3 тисяч померлих. Це набагато більше, ніж у нас. Так, Росія – більша країна і населення там більше. Але все це непомірно різні величини. США теж запізнились з карантином. Результат – 100 тисяч померлих і 1,5 млн хворих.
Чим погана така велика кількість хворих? Коли їх число перевищує певну межу, це впливає на здатність системи охорони здоров’я надавати медичну допомогу. Якщо пацієнтам не вистачатиме засобів штучної вентиляції легень, зростатиме смертність. Тому в деяких регіонах Італії вона доходила до 12-13%. Це дуже високий показник, який можна порівняти зі смертністю від так званої «іспанки», яка прокотилась століття назад. Смертність від неї сягала 18%, загинуло кілька десятків мільйонів людей.
– Але на Херсонщині є райони, де взагалі не було жодного інфікованого. Як так вийшло? Їх справді не було? Чи їх просто не виявили?
– Наша область першою в Україні запровадила обстеження всіх без виключення хворих на пневмонію. Завдяки цьому нам вдалося виявити коронавірус у жителів Каховки, Нової Каховки, Чаплинки. В кінці квітня, коли вдалося суттєво збільшити обсяги тестувань, ми почали перевіряти всіх хворих на ГРВІ з середньою і важкою формою: високою температурою і ускладненнями. Тож казати, що ми десь чогось не виявили, не можна. Ми активно шукали. І шукаємо далі.
Гіпотетично можна вважати, що ми просто чогось не помітили. Але ми обстежили всіх, хто міг потрапити в поле нашого зору і нашої уваги.
– А як узагалі COVID-19 потрапив на Херсонщину?
– Знайти нульового пацієнта в нашій області, на жаль, неможливо. Всі ці випадки завезені. Взяти хоча б останній випадок сімейного захворювання в Херсоні. Він стався через жінку, яка приїхала з Москви. За кілька днів після повернення вона відчула себе зле, звернулась до лікарів і отримала позитивний результат на COVID-19.Слідом за нею його отримали у її чоловіка, дитини і так далі.
Або випадок у Чаплинському районі. Місцевий житель працював у Москві на будівництві. Захворів, зрозумів, що нікому там не потрібен і поїхав додому. Перед тим, як перетнути КПП «Гоптівка» в Харківській області, прийняв парацетамол і пройшов термоконтроль. Уже з України подзвонив рідним і попросив їх на деякий час виїхати з дому. Приїхавши додому він одразу звернувся до лікарів, попередивши про свої симптоми і про готовність дотримуватися самоізоляції. Це – чудовий приклад відповідальності чоловіка перед оточуючими. Так, він приїхав з іншої країни, але він не виставив медиків в погану ситуацію, про все чесно розповів, не став наражати на небезпеку рідних. За ним стежили лікарі, поки він остаточно не одужав.
Тож, наскільки міг розповсюдитись коронавірус, не в останню чергу залежало від самих людей. Дотримувались вони самоізоляції чи ні.
«У мене дуже багато питань до каховської медицини»
– 15 травня до терапевтичного відділення Каховської ЦРЛ за направленням сімейного лікаря поступив COVID-інфікований. Зі слів директорки лікарні Олени Мазур, через це довелось усіх пацієнтів і медперсонал відділення відправити на самоізоляцію і обсервацію. Як таке могло статись?
– Перше, що нас здивувало при відстеженні контактів цього хворого – ми побачили тих самих осіб, що й після спалаху на ТОВ «Тройка». Фактично, це було «тліюче вогнище»: вогонь погасили, але десь вуглинка залишилась і за певних умов розгорілася знов.
Наскільки я знаю, до цього хворий був в інфекційному відділенні ЦРЛ. Його виписали. Вдома краще не стало, тож він звернувся до лікарів знову. І ті знову направили його до лікарні.
Але чому він пішов туди сам? Мені не зрозуміло. У мене взагалі дуже багато питань до каховської медицини. Розкрию вам таємницю: їх у мене багато ще з 1990-х років, з часів тодішнього головного лікаря ЦРЛ Володимира Бондаренка.
Наприклад, ми намагаємось проводити тестування на COVID-19 всім, кому тільки можна. З Каховки ми теж отримуємо колби. Але з 50-60 їхніх колб 14-15 надходять зовсім порожніми. Без біологічного матеріалу.
Виникає питання до каховських спеціалістів, які беруть забір біоматеріалів. Невже вони не розуміють, що роблять? Чи це свідома фальсифікація в надії на скандал, якщо хтось щось знайде в цих порожніх пробірках?
– Невже керівництво Каховської ЦРЛ це ніяк не контролює?
– На мою думку, все, що відбувалося по коронавірусу в Каховській лікарні і центрі первинної медико-санітарної допомоги потребує ретельного службового розслідування з залученням спеціалістів інфекційного контролю, лабораторного центру, департаменту охорони здоров’я Херсонської ОДА. Вона має поставити всі крапки над і та покарати всіх, хто на це заслуговує.
– Ви ініціювали проведення службового розслідування за фактом порушення наказу директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Оленою Мазур в частині доставки 27 квітня з Каховської лікарні біоматеріалів для проведення лабораторних досліджень на COVID-19 у співробітників ТОВ «Тройка» і їх рідних. Що стало його причиною?
– Тоді в Каховці якраз стався спалах коронавірусу. Медики відібрали кілька десятків проб, які треба було доставити до обласної лабораторії. І доручили це абсолютно сторонньому чоловіку.
Ви можете це собі уявити? Стороння людина везла упаковку з пробірками! Він міг їх підмінити? Міг викинути або не довезти? Чи налити туди води? Міг.
– Хто це був?
– Один зі співробітників ТОВ «Тройка», який до того ж контактував з COVID-інфікованими людьми з цього ж підприємства.
Своїми діями Олена Мазур поставила під сумнів достовірність всіх відібраних тоді проб. Бо я не знаю, що з ними робили в дорозі. Такі речі директор лікарні має розуміти і в жодному разі не допускати.
Зізнаюсь, після цього я пережив дві дуже важкі доби. Ми всі перебували в шоці! Ви тільки уявіть: людина, яка контактувала з інфікованими на COVID-19 і яка потенційно сама могла бути інфікованою, прийшла до лабораторії особо небезпечних інфекцій передавати вантаж із пробірками. Після цього Херсонщина могла залишитись без лабораторії. Якби, не дай Боже, у когось з її співробітників виявили коронавірус!
Щоб ви розуміли, цю бригаду ми збирали з різних закладів. Бо основного штату лаборантів вистачало лише на одну зміну роботи, лише для 34 тестів на добу. Ми встановили там новий апарат, підключили спеціалістів з інфекційної лікарні, вірусологів з обласного центру служби крові, які здатні працювати на ПЦР-обладнанні. І все це було поставлено під загрозу діями директора Каховської лікарні.
Саме про це я говорив на засіданні обласного штабу і вимагав провести по Мазур службове розслідування.
– Очевидно, що остаточні висновки тут має зробити її роботодавець – Каховська районна рада.
– Безумовно.
Я ніколи не сумував за радянськими часами. Але можу сказати одне: якби щось подібне сталось до 1991 року, я би вам сказав, де була б сьогодні Олена Борисівна Мазур. Повірте, не там, де вона знаходиться сьогодні. Причому, це зробили б за один день.
– В інших районах подібних порушень не допускали?
– Та Господь з вами!
На жаль, у таких випадках ми не можемо швидко приймати рішення. Навіть тоді, коли вони вкрай потрібні, коли треба зробити негайну оцінку конкретним діям. Завжди ж є виконавці, які виконують свої функції або добре, або погано, або огидно.
Безумовно, по кожному медичному закладу області є якісь питання. Адже ми прожили без епідемій майже 25 років. Останнє, що я пам’ятаю – ліквідацію холери в 1996 році. Тоді у нас було 6 або 7 випадків в області. Після того ми не стикались з тим, що є особливо небезпечною інфекцію.
«Закриття «Тройки» на карантин було виправданим»
– А що сталось на ТОВ «Тройка»? І як ви прокоментуєте заяву його директора Руслана Романенка, який поставив під сумнів достовірність проведених у його працівників тестів?
– ПЦР-діагностика дає діагноз з достовірністю в 99,98%. Тобто, 2 помилки на 10 тисяч гіпотетично можуть бути. Не більше.
Ми повністю впевнені в результатах нашої лабораторії. Це підтверджує система контролю, впроваджена Центром громадського здоров’я МОЗ України. Лише 3 області в Україні можуть похвалитися відсутністю хибних результатів тестів. І я пишаюсь тим, що Херсонщина – серед них.
Ви запитаєте, чи може бути негативний тест у COVID-інфікованого? Так, може. Якщо цей хворий перед забором тестів прополоще горло і ніс антисептиком. Наприклад, фурациліном. Бувають також дефекти забору проб. Щоб цього уникнути, пацієнт повинен протягом години до цього не пити й не їсти, щоб не змити тіла вірусу, який може міститись в його носоглотці. Не всі люди дотримуються цих правил.
– Наскільки виправданим було закриття ТОВ «Тройки» на карантин?
– А скажіть, скільки працівників підприємства виявились інфікованими COVID-19?
– Багато.
– Вірно. Тож коли там з’явилась перша хвора і повідомила про всі свої контакти, переді мною як керівника обласного штабу постало питання: що робити з усіма цими людьми до завершення всіх обстежень?
Зрештою, з 70-80 працівників «Тройки» виявилось біля трьох десятків інфікованих. Решта ж контактувала з ними. Відповідно, всі вони мали піти на самоізоляцію.
Також я поставив перед Держпродспоживслужбою завдання перевірити умови на цьому підприємстві і безпечність їхньої продукції. Під кінець другого дня вони дали висновок: все безпечно. Технологія виробництва води на ТОВ «Тройка» дозволяє бути впевненим, що вірус не може потрапити всередину пляшки. Тому я вважаю, що ми діяли більш ніж правильно.
Решта звинувачень Романенка, озвучені ним прізвища, теорії великого заколоту задля рейдерського захоплення підприємства, м’яко кажучи, смішні. Хоча б із двох простих причин: обласний лабораторний центр МОЗ України нам узагалі не підпорядковується, а доступу до співробітників лабораторії не маю навіть я. Лаборанти не знають прізвищ пацієнтів. Їх можна побачити лише на останньому етапі, в епідеміологічному відділі. Заяви Романенка попросту безпідставні.
– А якщо десь станеться подібна до каховської «Тройки» ситуація і бодай одного хворого на коронавірус виявлять, приміром, на Херсонському хлібокомбінаті або компанії «Чумак»? Їх теж можуть закрити на 2-тижневий карантин?
– Теоретично, так. Це залежить від того, що ми там виявимо.
У нас був випадок на Херсонському суднобудівному заводі «Смарт Мерітайм Груп». Там захворіла жінка, яка працювала на складі. Протягом двох діб ми обстежили всіх осіб, з якими вона могла контактувати. І після того як остаточно переконались, що більше ніхто не інфікувався, ми не стали вживати радикальні заходи. А якби виявили там 30 інфікованих, усе було б інакше. В тому числі могло постати питання й закриття підприємства на карантин.
Ситуацію на «Тройці» ускладнила релігійна спільнота, до якої належала перша хвора. Здається, ця спільнота взагалі офіційно не зареєстрована. Можливо, через це вони чогось не договорювали. Сподівались, що Бог допоможе. Але Бог допомагає не лише тим, хто в нього вірить, а хто в першу чергу намагається допомогти собі сам.
«Якби було треба закрити якесь місто, ми б це зробили»
– Наскільки виправданим було закриття на карантин населених пунктів? Приміром, у Каховці блокпости спокійно можна було об’їхати. Та й зупиняли на них далеко не всіх.
– Карантинні заходи можуть носити різну ступінь ефективності. Стовідсоткову ефективність по самоізоляції можна досягти, якщо до кожного прийти додому і забити вхідні двері дошками. Так, я розумію, що ті два блокпости в Каховці мали невелику ефективність. Але вони теж мали бути.
Коли в Андріївці Скадовського району на 200 жителів зафіксували 5 випадків COVID-19, ми перекопали там навіть ґрунтові дороги. Якби, не дай Боже, в Каховці було не 30, а 600-700 випадків, повірте мені – туди навіть муха б не пролетіла.
До речі, закриття тих же Олешок було більш суворе, ніж у Каховці. Оскільки контингент хворих там був більш різноплановий. І на відміну від «Тройки» в Олешках ми мали різні джерела інфекції. Якби ж у нас була потреба закрити наглухо Каховку, ми би це зробили.
– Міський голова Каховки Андрій Дяченко виступив проти закриття міста. Хоча про намір встановити блокпости він повідомив ще до засідання обласного штабу. Як це пояснити?
– Мені важко утриматись, щоб не сказати чогось зайвого. Повірте, у мене все добре з пам’яттю. На тому засіданні Дяченко був з нами на онлайн зв’язку і жодного заперечення ми від нього не почули. Більше того, він сказав, що обласний штаб прийняв правильні рішення і що він буде їх виконувати.
Коли ж Дяченко заявив, що був проти закриття Каховки, я йому передзвонив і запитав: що сталось? А він у відповідь: «Я – людина, у мене така точка зору».
Це той випадок, коли в питання з коронавірусом втрутилась політика, якої просто не має там бути. Епідемія і людські життя не повинні мати до цього жодного відношення. Якщо епідеміологічні заходи виправдані – вони мають бути запроваджені.
«Пік закінчився, але ризики залишаються»
– Херсонщина вже пройшла свій пік захворюваності?
– Ви питаєте мене те, що кожного ранку останні півтора місяці запитує у мене керівник області. Не знаю.
Ось дивіться: у нас починається курортний сезон. Я розумію, що дотримуватися необхідних дистанцій люди не будуть. Інший потенційний ризик для Херсонщини – сезонні працівники. Працювати на наших полях, як правило, приїжджають вихідці з західних областей і центральної Азії. А це регіони з високим рівнем захворюваності.
Так, з точки зору епідеміології і за умови нормального дотримання всіх запобіжних заходів, пік захворюваності у нас закінчився. Проте ризики залишаються.
До речі, сьогодні наша область приваблює туристів не лише своєю природою, а й низьким рівнем інфікованих COVID-19. Один мій колега зі Львова перевіз до Херсонщини своїх рідних, від гріха подалі. Бо рівень захворюваності на коронавірус в його рідному місті в 8 разів вища, ніж у нас.
– Наскільки лікарні області підготовлені до можливого виникнення нових спалахів коронавірусу влітку чи восени?
– Засобами захисту ми забезпечені. Навіть якщо пацієнти займуть всі ліжка, на 35-40 днів ми забезпечені усім необхідним. А деякі лікарні й на більший термін.
Завдяки карантину ми отримали час, аби навчити лікарів працювати з COVID-19. Ми наростили можливості нашої лабораторії в 10 разів, і зараз кваліфікаційно вже більш підготовлені.
До речі, ситуація з Каховською лікарнею спонукала нас до того, щоб підготувати і відкрити додаткову лабораторію. Якби тоді довелось закрити нашу єдину лабораторію, ми були б паралізовані. Адже тих людей не було кому замінити.
– Для Каховської лікарні це послужило уроком?
– На жаль, вони мені не підзвітні. Тому сказати за це не можу. Але те, що ми створюємо другу лабораторію на базі обласної інфекційної лікарні, з одного боку, обереже нас від тих ризиків, які своїми діями створила Каховська ЦРЛ. А по-друге, збільшить вдвічі наші можливості з тестування.
– Скільки сьогодні в Херсоні щодня проводять досліджень на коронавірус?
– Від 250 до 320 тестів.
– Скільки заробляють працівники лабораторії?
– Там працюють фахівці, яких ми зібрали з різних закладів. Приміром, працівники обласного центру служби крові з березня отримують надбавку в 300%. А ось співробітники лабораторного центру МОЗ, які є основним кістяком колективу, жодної надбавки ще не отримали. Так не повинно бути. Тим більше, що вони працюють без вихідних і мають право на гідну зарплату. Однак це зона відповідальності МОЗ України, якому вони підпорядковані.
– Яка сьогодні ситуація в Новій Каховці і Генічеську, де виявили одних із перших COVID-інфікованих в області?
– Відносно все добре. В Новій Каховці після останнього випадку ми нічого не маємо. Ви помітили, що ми блокпостів там не ставимо, дороги не перекопуємо?
В Генічеському районі так само. Там було декілька випадків, ми всіх обстежили, епідеміологічне вогнище на сьогодні закрите.
Якщо в тій же Андріївці не з’явиться нових випадків, найближчим часом ми відкриємо це село. І загребемо ті ями, які вирили там на ґрунтових дорогах.